Medicus nihil aliud est, quam animi consolatio: комунікативна компетентність лікаря як один з основних критеріїв його професіоналізму

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі ефективного спілкування лікаря з пацієнтом. Пропоноване дослідження має міждисциплінарний характер й охоплює коло питань, пов’язаних із медичною психологією, теорією комунікації, медичною етикою та деонтологією, соціологією, історією медицини, соціолінгвістикою. Систематизовано й доповнено перелік загальних і професійних soft skills лікаря. Показано, що серед soft skills, які зумовлюють професійну затребуваність та успішність сучасного лікаря, комунікативна компетентність відіграє особливу роль, адже вміння створити довірливу атмосферу, комфортне психологічне середовище, урахувати психологічний стан хворого, відчути його ставлення до хвороби, налаштувати на боротьбу з недугою значно підвищують ефективність діагностики, лікування, профілактики, реабілітації. На прикладі історії хвороби та смерті видатного хірурга М. І. Пирогова проілюстровано тезу щодо ролі вербального впливу лікаря на хворого. Автори побіжно торкаються питання кореляції між високим рівнем комунікативної компетентності лікаря та задоволеністю пацієнтів якістю надання медичних послуг. Зазначається, що комунікативна компетентність лікаря є одним із засобів формування високого рівня комплаєнтності пацієнтів.

The article is devoted to the topical problem of effective communication between a doctor and a patient. The proposed study is interdisciplinary in nature and covers a range of issues related to medical psychology, communication theory, medical ethics, deontology, sociology, history of medicine, and sociolinguistics. The list of general and professional soft skills of a doctor has been systematized and supplemented. It has been shown that among the soft skills that determine the professional demand and success of a modern doctor, communicative competence plays a special role, because the ability to create a trusting atmosphere, comfortable psychological environment, taking into account the patient's psychological state, feeling their attitude to the disease increase the effectiveness of diagnosis, treatment, prevention and rehabilitation. The thesis on the role of a doctor's verbal influence on a patient is illustrated on the example of the case history of disease and death of the outstanding surgeon M.I. Pirogov. The authors briefly address the issue of the correlation between the high level of communicative competence of doctors and patient satisfaction with the quality of medical services. It has been noted that the communicative competence of a doctor is one of the means to form a high level of patient compliance.