Особливості навчання здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі закладу вищої освіти

Abstract

Зміст статті полягає в обґрунтуванні особливостей навчання здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі закладу вищої освіти. З’ясовано, що головною умовою впровадження здоров’язбережувальних технологій є покращення рівня загальної фізичної підготовленості, підвищення функціонального стану студентів, формування професійно-прикладних умінь і навичок що мають важливе значення для майбутньої життєдіяльності та підвищення продуктивності праці у професійній діяльності. Практична реалізація здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої освіти має стати тим засобом, завдяки якому процес навчання набуде характеру збереження й зміцнення здоров’я студентів. Визначено, що для ефективного навчання студентів у напрямі опанування ними здоров’язбережувальних технологій у закладах вищої медичної освіти існують певні можливості низки навчальних дисциплін, які можна розглядати як базові знання, уміння і навички для забезпечення здоров’язбережувального освітнього середовища. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: метод концептуально -порівняльного аналізу; метод структурно-системного аналізу та моделювання; емпіричні: анкетування, педагогічні спостереження, бесіди, тестування, медико-біологічні методи, педагогічний експеримент. Навчання студентів здоров’язбережувальним технологіям зокрема у закладах вищої медичної освіти призведе до зменшення соціальної напруги, пов’язаної з кадровим дефіцитом і покращить доступність кваліфікованої лікарської допомоги населенню України. Використання здоров’язбережувальних технологій в освітньому процесі закладів вищої освіти України зорієнтоване на розвиток у студентів наукового світогляду, виховання професійного мислення та засвоєння професійних знань, умінь і навичок в аспекті формування основ здоров’я, його зміцнення та збереження в процесі фізичного виховання, реабілітації та рекреації.

Содержание статьи заключается в обосновании особенностей обучения здоровьесберегающих технологий в образовательном процессе учреждения высшего образования. Выяснено, что главным условием внедрения здоровьесберегающих технологий является улучшение уровня общей физической подготовленности, повышение функционального состояния студентов, формирование профессионально-прикладных умений и навыков имеют важное значение для будущей жизнедеятельности и повышения производительности труда в профессиональной деятельности. Практическая реализация здоровьесберегающих технологий в учреждениях высшего образования должно стать тем средством, благодаря которому процесс обучения приобретает характер сохранения и укрепления здоровья студентов. Определено, что для эффективного обучения студентов в направлении освоения ними здоровьесберегающих технологий в учреждениях высшего медицинского образования существуют определенные возможности ряда учебных дисциплин, которые можно рассматривать как базовые знания, умения и навыки для обеспечения здоровьесберегающей образовательной среды. Для решения поставленных задач и достижения цели использовались следующие методы исследования: теоретические: метод концептуальносравнительного анализа; метод структурно-системного анализа и моделирования; эмпирические: анкетирование, педагогические наблюдения, беседы, тестирование, медико-биологические методы, педагогический эксперимент. Обучение студентов здоровьесберегающим технологиям в частности в учреждениях высшего медицинского образования приведет к уменьшению социальной напряженности, связанной с кадровым дефицитом и улучшит доступность квалифицированной врачебной помощи населению Украины. Использование здоровьесберегающих технологий в образовательном процессе учреждений высшего образования Украины сориентировано на развитие у студентов научного мировоззрения, воспитание профессионального мышления и усвоения профессиональных знаний, умений и навыков в аспекте формирования основ здоровья, его укрепление и сохранение в процессе физического воспитания, реабилитации и рекреации.

The content of the article is to substantiate the peculiarities of teaching health-saving technologies in the educational process of higher education institutions. It has been found that the main condition for the introduction of health-saving technologies is the improvement of the level of general physical fitness, improvement of the functional state of students, the formation of professional and applied skills and skills, which are important for the future vital activity and increase of labor productivity in professional activity. The practical implementation of health-saving technologies in higher education institutions should be a means by which the learning process will take on the nature of preserving and promoting the health of students. It has been determined that for the effective education of students in the field of their acquisition of health-saving technologies in institutions of higher medical education there are certain possibilities of a number of educational disciplines, which can be considered as basic knowledge, skills and skills for providing a healthy educational environment. The following research methods were used to solve the tasks and achieve the goal: theoretical: conceptual and comparative analysis method; method of structural-system analysis and modeling; empirical: questioning, pedagogical observations, conversations, testing, biomedical methods, pedagogical experiment. Educating students with health-saving technologies, particularly in higher education, will reduce the social tension associated with staffing shortages and improve the availability of qualified medical assistance to the Ukrainian population, the quality of care provided to citizens, which will help reduce complications and reduce complications. The use of health-saving technologies in the educational process of higher education institutions of Ukraine is oriented to the development of students of scientific outlook, education of professional thinking and assimilation of professional knowledge, skills and abilities in the aspect of forming the basics of health, its strengthening and preservation in the process of physical education, rehabilitation and recreation. Graduates of higher education institutions should be able to competently manage the formation of the basics of human health, its promotion and preservation; to use developed and independently develop new wellness and health-saving technologies, as well as to implement them in their own life.