Роль оксидативного стресу в патогенезі формування уражень печінки у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію

Abstract

Мета — дослідити роль оксидативного стресу у формуванні гепатотоксичних реакцій у хворих на ГМЛ у динаміці ХТ. Матеріали та методи. Обстежено 56 хворих на ГМЛ, яким проводили перший курс індукції ремісії. Жінок було 25 (44,6 %), чоловіків — 31 (55,4 %). Вік пацієнтів — 21 — 77 років. Обстеження проводили до ХТ і на 14-й день ХТ. Досліджували активність аланінової і аспарагінової амінотрансфераз, лужної фосфатази, γ-глутамілтранспептидази, каталази, вміст загального білка, загального білірубіну, сечовини і ТБК-реактантів у сироватці крові. Результати. У дебюті ГМЛ порушення у біохімічних печінкових тестах виявлено у 42,8 % хворих. До ХТ активність аланінової амінотрансферази у сироватці крові перевищувала показник практично здорових осіб у 2,4 разу, аспарагінової амінотрансферази — в 1,3 разу, γ-глутамілтранспептидази — у 2,3 разу, лужної фосфатази — в 1,7 разу (р < 0,05). У сироватці крові хворих на ГМЛ також виявлено зростання концентрації ТБК-реактантів у 1,7 разу порівняно із нормою ((1,84 ± 0,1) та (1,1 ± 0,1) ммоль/л) і активності каталази в 1,9 разу ((25,8 ± 0,9) та (13,07 ± 0,6) мкат/л). Після проведення ХТ розвиток гепатотоксичних реакцій зафіксовано у 64,3 % хворих. Чинником ризику було первинне підвищення біохімічних печінкових тестів (відношення ризиків –2,66; 95 % довірчий інтервал — 1,7 — 4,17; р < 0,05). Висновки. Ураження печінки у хворих на ГМЛ характеризується розвитком гепатотоксичних реакцій змішаного типу, що супроводжується активацією систем вільнорадикального окиснення і антиоксидантного захисту.

Цель — исследовать роль оксидативного стресса в формировании гепатотоксических реакций у больных ОМЛ в динамике ХТ. Материалы и методы. Обследованы 56 больных ОМЛ, которым проводили первый курс индукции ремиссии. Женщин было 25 (44,6 %), мужчин — 31 (55,4 %). Возраст пациентов — 21 — 77 лет. Обследование проводили до ХТ и на 14-й день ХТ. Исследовали активность аланиновой и аспарагиновой аминотрансфераз, щелочной фосфатазы, γ-глутамилтранспептидазы, каталазы, содержание общего белка, общего билирубина, мочевины и ТБК-реактантов в сыворотке крови. Результаты. В дебюте ОМЛ нарушения в биохимических печеночных тестах выявлены у 42,8 % больных. До ХТ активность аланиновой аминотрансферазы в сыворотке крови превышала показатель практически здоровых лиц в 2,4 раза, аспарагиновой аминотрансферазы — в 1,3 раза, γ-глутамилтранспептидазы — в 2,3 раза, щелочной фосфатазы — в 1,7 раза (р < 0,05). В сыворотке крови больных ОМЛ также выявлено возрастание концентрации ТБК-реактантов в 1,7 раза по сравнению с нормой ((1,84 ± 0,1) и (1,1 ± 0,1) ммоль/л) и активности каталазы в 1,9 раза ((25,8 ± 0,9) и (13,07 ± 0,6) мкат/л). После проведения ХТ развитие гепатотоксических реакций зафиксировано у 64,3 % больных. Фактором риска было первоначальное повышение биохимических печеночных тестов (отношение рисков — 2,66; 95 % доверительный интервал — 1,7 — 4,17; р < 0,05). Выводы. Поражение печени у больных ОМЛ характеризуется развитием гепатотоксических реакций смешанного типа, сопровождающихся активацией систем свободнорадикального окисления и антиоксидантной защиты.

Objective — to investigate the role of oxidative stress in the development of hepatotoxic reactions in patients with AML during CT. Materials and methods. The study involved 56 patients with AML, who underwent the first remission induction cycle. The ratio of women to men was 25 (44.6 %)/31 (55.4 %), age range 21 to 77 years. The examination was performed at baseline before treatment and on the 14th day of CT. Alanine (ALT) and asparagine (AST) aminotransferase, alkaline phosphatase (AP), gamaglutamyltranspeptidase (GGTP), total protein, total bilirubin and serum urea were evaluated. The concentration of TBA-reactants and serum catalase activity were determined. Results. At baseline the abnormalities in biochemical liver tests were detected in 42.8 % (24/56) of patients. Prior to CT, the ALT activity in the blood serum of patients with AML was increased in 2.4 times, AST — in 1.3 times, GGTP — 2.3 times, AP — 1.7 times compared with almost healthy individuals (p < 0.05). The increased concentration of TBA-reactants in 1.7 times (1.84 ± 0.1vs 1.1 ± 0.1) mmol/l and catalase activity in 1.9 times (25.8 ± 0.9 vs 13.07 ± 0.6) mkkat/l compared to norm was also revealed. After CT, the hepatotoxic reactions development was observed in 64.3 % (36/56) of patients with AML, whose risk factor was the primary impaired liver biochemical tests (RR = 2.66; 95 % СІ 1.7 — 4.17; р < 0.05). Conclusions. Liver injury in AML patients is characterized by the mixed-type hepatotoxic reactions development, which are accompanied by the activation of free radical oxidation and antioxidant protection systems.