Характеристики серцевого ритму у пізніх недоношених новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи

Abstract

Адаптація пізніх недоношених дітей до поза утробного існування складна й вимагає ретельного контролю за всіма життєво важливими параметрами в постнатальному періоді. Загальна незрілість в поєднанні з перенесеними метаболічними й гіпоксичними порушеннями «залишає лише вузький коридор» компенсаторних можливостей дитини. Потреба вивчення постгіпоксичної ішемії міокарду у новонародженого обумовлена тим, що в неонатальному періоді рання діагностика і своєчасне лікування здатні запобігти віддалені несприятливі наслідки наявних порушень. Мета. Раннє виявлення порушення ритму та провідності у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію. Методи дослідження. Проведено одноцентрове дослідження, в яке включено 93 пізніх передчасно народжених дітей, які народились у Перинатальному центрі у 2019-2020 роках. В І групу були включені новонароджені (n=47) з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи, ІІ групу склали недоношені діти (n=46) з гіпоксично-геморагічним ураженням центральної нервової системи. Провели тривале моніторування електрокардіограми з перетворенням змінених комплексів QRST-QRST у 2D формат з різнокольоровим представленням всіх компонентів електричної систоли шлуночків. Результати. Серед гетеротопних порушень ритму серця найбільш часто реєструвалися суправентрикулярні екстрасистоли в 89,4±4,8% у дітей І групи та в 67,4±6,1% дітей ІІ групи з денним типом розподілу в обох групах. Шлуночкові екстрасистоли достовірно частіше зустрічалися в І групі (21,3±6,3%) в порівнянні з ІІ групо (10,9±6,1%), з достовірним збільшення площі ектопічних шлункових комплексів (1492,2), що є індикатором пролонгованого процесу деполяризації. Висновки. Вивчення біоелектричної активності серця на основі моніторингу добової електрокардіограми з проведенням якісного й кількісного аналізу конвертованих комплексів QRST-QRST підвищує ефективність візуальної діагностики електричної нестабільності міокарду у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи.

Введение. Адаптация поздних недоношенных детей к внеутробному существованию сложная и требует тщательного контроля за всеми жизненно важными параметрами в постнатальном периоде. Общая незрелость в сочетании с перенесенными метаболическими и гипоксическими нарушениями «оставляет лишь узкий коридор» компенсаторных возможностей ребенку. Необходимость изучения постгипоксической ишемии миокарда у новорожденного обусловлено тем, что в неонатальном периоде ранняя диагностика и своевременное лечение способны предотвратить отдаленные неблагоприятные последствия имеющихся нарушений. Цель. Раннее выявление нарушения ритма и проводимости у поздних недоношенных новорожденных, перенесших перинатальную гипоксию, Методы исследования. Проведено одноцентровое исследования, в которое включено 93 поздних недоношенных детей, родившихся в Перинатальном центре в 2019-2020 годах. В I группу были включены новорожденные (n = 47) с гипоксически-ишемическим поражением центральной нервной системы, II группу составили недоношенные дети (n=46) с гипоксически-геморрагическим поражением центральной нервной системы. Провели длительное мониторирование электрокардиограммы с преобразованием измененных комплексов QRST- QRST в 2D формат с разноцветным представлением всех компонентов электрической систолы желудочков. Результаты. Среди гетеротопных нарушений ритма сердца наиболее часто регистрировались суправентрикулярные экстрасистолы в 89,4 ± 4,8% у детей I группы и в 67,4 ± 6,1% новорожденных II группы с дневным типом распределения в обеих группах. Желудочковые экстрасистолы достоверно чаще встречались у новорожденных І группы (21,3 ± 6,3%) по сравнению с детьми ІІ группы (10,9 ± 6,1%), с достоверным увеличение площади эктопических вентрикулярных комплексов (1492,2), что является индикатором пролонгированного процесса деполяризации. Выводы. Изучение биоэлектрической активности сердца на основе мониторинга суточной электрокардиограммы с проведением качественного и количественного анализа конвертируемых комплексов QRST-QRST повышает эффективность визуальной диагностики электрической нестабильности миокарда у поздних недоношенных детей с перинатальным поражением центральной нервной системы.

The adaptation of late premature babies to the new life conditions is difficult and requires careful monitoring of all vital parameters in the postnatal period. The general immaturity of the newborns in combination with the metabolic and hypoxic disorders "leaves only a narrow corridor" to develop babies their compensatory possibilities. There is an urgent need to investigate posthypoxic myocardial ischemia in newborns due to the fact that in the neonatal period, early diagnosis and correct treatment can prevent long-term adverse consequences of existing disorders. The aim of this study was to develop an approach for early detection of cardiac rhythm disturbances and conduction disorders in late premature infants, who underwent perinatal hypoxia. A single-center study included 93 late premature babies who were born at the Perinatal Center, Poltava, in 2019 – 2020. Group I consisted of newborns (n = 47) with hypoxic-ischemic damage of the central nervous system; group II included premature babies (n = 46) with hypoxic-hemorrhagic damage of the central nervous system. Long-term monitoring of the electrocardiogram was performed with further conversion of the altered QRST-QRST complexes into 2D format with a multi-coloured representation of all components of the ventricular electrical systole. Among heterotopic cardiac arrhythmias, supraventricular extrasystoles were most often recorded in 89.4 ± 4.8% of the children of group I and in 67.4 ± 6.1% of newborns in group II with daytime distribution in both groups. Ventricular extrasystoles were found as significantly more frequent in newborns of group I (21.3 ± 6.3%) compared with children in group II (10.9 ± 6.1%), with a significant increase in the area of ectopic ventricular complexes (1492.2) that indicates a prolonged depolarization process. The study of the bioelectrical activity of the heart based on the findings obtained by monitoring the electrocardiogram with the qualitative and quantitative analysis of the convertible QRST-QRST complexes increases the efficiency of visual diagnosis of electrical instability of the myocardium in late premature infants with perinatal damage of the central nervous system.