Прогнозування розвитку інфекційних ускладнень при гострому панкреатиті, ускладненому асцит-перитонітом

Abstract

Асцит-перитоніт при гострому панкреатиті є доволі частим ускладненням раннього періоду захворювання. На початку гострого тяжкого панкреатиту, у більшості випадків смерть настає в результаті поліорганної недостатності, починаючи з другого тижня, інфекційні ускладнення грають більш важливу роль. Втім, діагностика інфікованого панкреатиту є складною, оскільки клінічна картина не відрізняється від запальної реакції, спричиненої самим панкреатитом. Хоча пік інфекційних ускладнень спостерігається переважно з другого по четвертий тижні з моменту початку захворювання, терміни розвитку інфекції при панкреатичному некрозі варіабельні та непередбачувані. Метою дослідження був аналіз прогностичних можливостей прокальцитоніну, щодо розвитку інфекційних ускладнень в динаміці захворювання при гострому панкреатиті ускладненому асцит-перитонітом. Нами було проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 18 хворих з гострим панкреатитом ускладненим ферментативним асцит-перитонітом, з них 13 хворих, що знаходилися на лікуванні в хірургічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В Скліфосовського ПОР», та 5 пацієнтів інших ургентних стаціонарів м. Полтави, у період з 2017 по 2019 роки. Окрім стандартних методів обстеження додатково нами було проведено визначення прокальцитоніну для прогнозування несприятливого перебігу захворювання в ранньому періоді. Статистичний аналіз матеріалів дослідження проводили за допомогою програми «STATISTICA 10.0» (StatSoft, Inc., США) методами описової статистики з розрахунком у досліджуваних групах якісних показників у вигляді частот та їх відсоткових співвідношень. Статистична значимість відмінностей визначалась непараметричним методом між показниками незалежних груп за допомогою точного критерію Фішера. Статистично значущими вважали відмінності при р <0,05. Інфекційні ускладнення в динаміці захворювання розвинулися у 39% хворих досліджуваної групи. Серед пацієнтів, що мали інфекційні ускладнення у 86% вже на момент госпіталізації спостерігалася підвищена концентрація прокальцитоніну. При порівнянні відмінностей у розвитку інфекційних ускладнень у динаміці захворювання у хворих досліджуваної групи в залежності від наявності підвищеної концентрації прокальцитоніну чи її відсутності на момент госпіталізації було виявлено вірогідну відмінність (р = 0.005). Ми вважаємо, що використання прокальцитоніну для прогнозування розвитку інфекційних ускладнень у динаміці захворювання дозволить визначити категорію пацієнтів, у котрих зниження ризику транслокації флори шляхом використання парентерально препаратів тропних до тканин підшлункової залози та ранньої пероральної антибіотикопрофілактики може сприяти зниженню частоти гнійно-септичних ускладнень.

Асцит-перитонит при остром панкреатите является довольно частым осложнением раннего периода заболевания. В начале острого тяжелого панкреатита, в большинстве случаев смерть наступает в результате полиорганной недостаточности, начиная со второй недели инфекционные осложнения играют более важную роль. Впрочем, диагностика инфицированного панкреатита является сложной, поскольку клиническая картина не отличается от воспалительной реакции, вызванной самым панкреатитом. Хотя пик инфекционных осложнений наблюдается преимущественно со второй по четвертую неделю с момента начала заболевания, сроки развития инфекции при панкреатическом некрозе вариабельны и непредсказуемы. Целью исследования был анализ прогностических возможностей прокальцитонина, по развитию инфекционных осложнений в динамике заболевания при остром панкреатите, осложненном асцит-перитонитом. Нами были проанализированы результаты комплексного обследования и лечения 18 больных с острым панкреатитом осложненным ферментативным асцит-перитонитом, из них 13 больных, находившихся на лечении в хирургическом отделении КП «Полтавская областная клиническая больница им. М.В Склифосовского ПОР», и 5 пациентов других ургентных стационаров г.. Полтавы, в период с 2017 по 2019 годы. Кроме стандартных методов обследования дополнительно нами было проведено определение прокальцитонина для прогнозирования неблагоприятного течения заболевания в раннем периоде. Статистический анализ материалов исследования проводили с помощью программы «STATISTICA 10.0" (StatSoft, Inc., США) методами описательной статистики с расчетом в исследуемых группах качественных показателей в виде частот и их процентных соотношений. Статистическая значимость различий определялась непараметрическими методами между показателями независимых групп с помощью точного критерия Фишера. Статистически значимыми считали различия при р<0,05. Инфекционные осложнения в динамике заболевания развились у 39% больных исследуемой группы. Среди пациентов имевших инфекционные осложнения у 86% уже на момент госпитализации наблюдалась повышенная концентрация прокальцитонина. При сравнении различий в развитии инфекционных осложнений в динамике заболевания у больных исследуемой группы в зависимости от наличия повышенной концентрации прокальцитонина или ее отсутствия на момент госпитализации было обнаружено достоверной отличие (р = 0.005). Мы считаем, что использование прокальцитонина, для прогнозирования развития инфекционных осложнений в динамике заболевания позволит определить категорию пациентов, у которых снижение риска транслокации флоры путем использования парентерально препаратов тропных к тканям поджелудочной железы и ранней пероральной антибиотикопрофилактики может способствовать снижению частоты гнойно-септических осложнений.

Ascites and peritonitis are fairly common complications of acute pancreatitis in the early stage of the disease. At the beginning of acute severe pancreatitis, in most cases, death occurs as a result of multiple organ failure, and starting from the second week, infectious complications can play a more serious and adverse role. However, the diagnosis of infected pancreatitis is difficult as the clinical picture does not differ from the inflammatory reaction caused by pancreatitis itself. Although the peak of infectious complications is observed mainly from the second to the fourth week since the onset of the disease, the timing of infection in pancreatic necrosis is variable and unpredictable. The aim of the study was to analyze the prognostic potential of procalcitonin in predicting the development of infectious complications in the dynamic course of acute pancreatitis complicated by ascites and peritonitis. We analyzed the findings obtained from a comprehensive examination and treatment of 18 patients with acute pancreatitis complicated by enzymatic ascites and peritonitis, including 13 patients who were treated at the surgical department of M. Sklifosovskiy Poltava Regional Clinical Hospital, and 5 patients at other emergency care settings in Poltava for 2017 – 2019. In addition to standards examination methods, procalcitonin was assessed as a biomarker to predict the adverse course of the disease in the early period. Statistical analysis of the findings was performed by the program "STATISTICA 10.0" (StatSoft, Inc., USA); methods of descriptive statistics to calculate qualitative indicators as frequencies and their percentages in the study groups were applied. The statistical significance of differences was determined by a nonparametric method between the indicators of independent groups using Fisher's exact test. Differences at p <0.05 were considered statistically significant. Infectious complications in the dynamics of the disease occurred in 39% of patients in the study group. 86% of them demonstrated an increased procalcitonin concentration at admission to the hospital. A significant difference was found (p = 0.005) when comparing differences in the occurrence of infectious complications in the dynamics of the disease in the patients of the study group depending on the presence of elevated concentrations of procalcitonin or its absence at the time of hospital admission. We can suggest that measuring procalcitonin to predict the occurrence of infectious complications in the dynamics of the disease will allow us to detect patients in who reduced risk of flora translocation by parenteral drugs being tropic to pancreatic tissue and early oral antibiotic prophylaxis may lessen the incidence of septic complications.