Вплив комплексної терапії з використанням антигомотоксикологічних препаратів на біохімічні показники пацієнток з клімактеричним синдромом на тлі гіпотиреозу

Abstract

Вираженість клімактеричних порушень у жінок із гіпотиреозом особливості, що поляга- ють у переважанні основних клімактеричних симптомів. Перспективним рішенням даної проблеми є призначення жінкам у період менопаузи негормональних препаратів. Виражений лікувальний ефект антигомотоксикологічних засобів у жінок досягається за більш тривалий проміжок часу, при їх правильно- му призначенні практично відсутні будь-які протипоказання і побічні явища, що робить їх використання безпечним при тривалому застосуванні. Метою роботи стало порівняти ефективність комплексних методів лікування клімактеричного синдрому у пацієнток із супутнім гіпотиреозом, шляхом аналізу біохімічних показників до та після комплексної терапії з використанням антигомотоксикологічних препаратів. Було об- стежено 65 пацієнток віком 45 – 55 років із клімактеричним синдромом та супутнім гіпотиреозом, хворих було розділено на дві групи. В 1-й групі було (30 пацієнток) із гіпотиреозом на фоні клімактеричного син- дрому, які отримували тільки базову терапію. До 2–гої групи увійшло 35 пацієнток, які окрім базової терапії отримували терапію антигомотоксикологічними препаратами: Клімакт-Хель та Мулімен. При оцінці динаміки біохімічних показників після двох курсів лікування виявили тенденцію зниження показників до норми в обох групах лікування, проте у групі з використанням тільки базової терапії показники більше наближувалися до нормативних показників. Ефективність комплексного лікування із застосуванням антигомотоксикологічних препаратів була менш успішна. Із 35 хворих, які отримували комплексне лікування у 54,3% загальний стан та біохімічні показники значно покращилися, у 28,4% загальний стан та показники не змінилися і у 14,3% хворих мали негативні результати лікування.

Выраженность климактерических нарушений у женщин с гипотиреозом заключается в преоб- ладании основных климактерических симптомов. Перспективным решением данной проблемы является назначение женщинам в период менопаузы негормональных препаратов. Выраженный лечебный эффект антигомотоксикологических средств у женщин достигается за более длительный промежуток времени, при их правильном назначении практически отсутствуют какие-либо противопоказания и побочные явления, что делает их использование безопасным при длительном применении. Целью работы стало сравнить эффективность комплексных методов лечения климактерического синдрома у пациенток с сопутствующим гипотиреозом, путем анализа биохимических показателей до и после комплексной терапии с использованием антигомотоксикологических препаратов. Было обследовано 65 пациенток в возрасте 45 – 55 лет с климактерическим синдромом и сопутствующим гипотиреозом, больные были разделены на две группы. В 1-й группе было (30 пациенток) с гипотиреозом на фоне климактерического синдрома, которые получали только базовую терапию. Во 2-ю группу вошло 35 пациенток, которые кроме базовой терапии получали терапию антигомотоксикологическими препаратами Климакт-Хель и Мулимен. При оценке динамики биохимических показателей после двух курсов лечения обнаружили тенденцию снижения показателей к норме в обеих группах лечения, однако в группе с использованием только базовой терапии показатели больше сблизились до нормативных показателей. Эффективность комплексного лечения с применением антигомотоксикологических препаратов была менее успешна. Из 35 больных, получавших комплексное лечение в 54,3% общее состояние и биохимические показатели значительно улучшились, в 28,4% общее состояние и показатели не изменились и в 14,3% больных имели отрицательные результаты лечения.

Expression of climacteric abnormalities in women with hypothyroidism, characterized by predominance of major climacteric symptoms. An alternative, and in some cases, additional, method of treatment is the use of non-hormonal drugs based on medicinal plant material containing phytoestrogens, as well as micronutrients. Thus, the search for effective and safe measures to support the adaptive capacity of the body of women, prevention and correction of the revealed violations remains unresolved and relevant to the problem. A promising solution to this problem is the appointment of women in the period of menopause non-hormonal drugs. The expressed therapeutic effect of antihomotoxic drugs in women is achieved over a longer period of time, with their correct appointment, virtually no contraindications and side effects, which makes their use safe in long-term use. The aim of the work was to compare the effectiveness of complex methods of treatment of climacteric syndrome in patients with concomitant hypothyroidism, by analyzing biochemical parameters before and after complex therapy using antihomotoxicological drugs. 65 patients aged 45-55 years with a climacteric syndrome and concomitant hypothyroidism were examined, patients were divided into two groups. In the 1st group, there were (30 patients) with hypothyroidism in the context of a climacteric syndrome who received only baseline therapy. The 2nd group consisted of 35 patients who, in addition to basic therapy, received therapy with antihomotoxic medicines: Climact- Hel and Mulimen. Antihomotoxicological drugs can be widely used both for the reduction of symptoms of climacteric syndrome and for the treatment of vascular disorders. Scientific research and clinical practice have shown that treatment in the early stages of the development of climacteric syndrome positively affects the quality of life of women in subsequent years. A comparative analysis of the biochemical parameters of blood in the examined patients with COP and concomitant hypothyroidism, before and after a certain type of treatment, comparison of indicators with each other and with norms. Individual glycemic control is performed with the One Touch Basic Plus Express (Johnson & Johnson, USA), CHEKMATE (Caskade Medical inc., USA), Elite (Bayer, Germany). During the examination of patients with climacteric syndrome and concomitant hypothyroidism, we observe an increase in all studied biochemical parameters of the blood prior to the completion of two courses of complex therapy. In assessing the dynamics of biochemical indicators after two treatment cycles, there was a tendency towards a decrease in normal values in both treatment groups, but in the group using only baseline therapy, the indicators were closer to normative indicators. The overall effectiveness of the baseline therapy for climacteric syndrome was 63.3% of the women under study, with 26.7% of the patients having no objective improvement, and in 10% of patients there was some deterioration in their well-being. The effectiveness of complex treatment with the use of antihomotoxic drugs was less successful. Of the 35 patients who received comprehensive treatment at 54.3%, the general condition and biochemical parameters improved significantly, in 28.4%, the general condition and indices did not change and in 14.3% of the patients had negative treatment outcomes.