Перебіг вагітності та її завершення у жінок групи високого ризику по виникненню прееклампсії

Abstract

Прееклампсія складає значну частку в структурі материнськοї і перинатальнοї захвοрюванοсті та смертнοсті. Перинатальна смертність при тяжких фοрмах прееклампсії складає 18-30 ‰, а перинатальна захвοрюваність - 640-780‰. Мета дослідження: Вивчити клінічну ефективність раннього прогнозування виникнення прееклампсії та вторинної профілактики цієї патології. Матеріали і методи дослідження. Відбір в групу ризику по розвитку прееклампсії проводився за ознакою зниження кровоплину в спіральних артеріях матки в області плацентарної площадки в 18-20 (+6 днів) тижнів вагітності. Було обстежено 30 здорових вагітних та 91 вагітна групи ризику по виникненню прееклампсії, з яких 32 вагітні відмовились від удосконаленої вторинної профілактики пре еклампсії, а 59 вагітних отримували запропоновану нами вторинну профілактику прееклампсії (вітамін D3, метформін та корвітин). Збирали загальний та репродуктивний анамнез, проводили об’єктивне клінічне та лабораторне обстеження. Аналізували перебіг даної вагітності, перебіг і результати пологів, їх ускладнення, стан плодів та новонароджених. Результати дослідження. Зниження кровоплину в спіральних артеріях матки, які розташовані в області плацентарної площадки, під час другого УЗД-скринінгу в 18-20(+6 днів) тижнів вагітності є інформативною прогностичною ознакою високого ризику виникнення прееклампсії. У вагітних, які погодились на проведення вторинної профілактики прееклампсії (вітамін Д3, метформін, корвітин), порівняно з групою жінок, що від та кої профілактики відмовились, менше виникали ускладнення вагітності (прееклампсія, затримка розвитку плода, дистрес плода та передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, передчасні пологи) та пологів (передчасне вилиття навколоплідних вод було в 2,6 рази рідше, слабкість пологової діяльності – в 1,8 рази, акушерські кровотечі – в 2,8 рази, асфіксія новонароджених виникла в 2,9 рази рідше, не народжувались глибоко недоношені діти з екстремально низькою вагою, а перинатальна смертність мала місце в 1,8 разів рідше).

Вступление. Прееклампсия составляет существенную часть в структуре материнской и перинатальной заболеваемости и смертности. Перинатальная смертность при тяжелых формах прееклампсии составляет 18-30‰, а перинатальная заболеваемость – 640-78‰. Цель исследования. Изучить клиническую эффективность раннего прогнозирования возникновения прееклампсии и вторичной профилактики этой патологии. Материалы и методы исследования. Отбор в группу риска по развитию прееклампсии проводился по признаку снижения кровотока в спиральных артериях матки в области плацентарной площадки в сроке 18-20 (+6 дней) недель беременности. Было обследовано 30 здоровых беременных и 91 беременную группы высокого риска по возникновению прееклампсии, из которых 32 беременные отказались от усовершенствованной вторичной профилактики прееклампсии, а 59 беременных получили предложенную нами вторичную профилактику прееклампсии ( витамин D3, метформин и корвитин). Собирали общий и репродуктивный анамнез, проводили объективное клиническое и лабораторное обследование. Анализировали течение настоящей беременности, течение и результат родов, их осложнения, состояние плодов и новорожденных. Результаты исследования. Снижение кровотока в спиральных артериях матки, расположенных в области плацентарной площадки во время второго УЗИ-скрининга в сроке 10-20 (+6 дней) недель беременности является информативным прогностическим признаком высокого риска возникновения прееклампсии. У беременных, согласившихся на проведение вторичной профилактики прееклампсии (витамин D3, метформин, корвитин), в сравнении с группой женщин, которые от такой профилактики отказались, меньше возникали осложнения беременности (прееклампсия, задержка развития плода, дистресс плода и преждевременная отслойка нормально расположенной плаценты, преждевременные роды) и родов (преждевременное излитие околоплодных вод было отмечено в 2,6 раза реже, слабость родовой деятельности – в 1,8 раза, акушерские кровотечения – в 2,8 раз, асфиксия новорожденного возникла в 2,9 раз реже, не рождались глубоко недоношенные дети с экстремально низкой массой тела, а перинатальная смертность имела место в 1,8 раза случаев реже).

Introduction. Preeclampsia constitutes a significant proportion of maternal and prenatal morbidity and mortality. The rate of prenatal mortality in severe preeclampsia is 18-30 ‰, and for prenatal morbidity it is 640-780 ‰. The aim of the research was to study the clinical efficacy of early prognosis of preeclampsia and secondary prevention of this pathology. Materials and methods. Selection of the subjects at the risk group for the development of preeclampsia was performed on the basis of reduced blood flow in the spiral arteries of the uterus in the area of the placental site at 18-20 (+6 days) weeks of pregnancy. 30 healthy pregnant women and 91 pregnant women at risk for preeclampsia were examined; 32 pregnant women with the risk for preeclampsia refused advanced secondary prevention of preeclampsia, 59 pregnant women received the secondary prevention of preeclampsia (vitamin D3, metformin and corvitin) we proposed. We collected data on general and reproductive history, conducted objective clinical and laboratory examination, analyzed the course of the present pregnancy, the course and outcome of childbirth, their complications, the condition of the foetuses and newborns. Results. Reduced blood flow in the spiral arteries of the uterus located in the area of the placental site during the second ultrasound screening at 18-20 (+6 days) weeks of pregnancy is an informative prognostic sign of a high risk for preeclampsia. Pregnant women who consented to the secondary prevention of preeclampsia (vitamin D3, metformin, corvitin) as compared with the group of women who refused such prevention had fewer complications of pregnancy (preeclampsia, delayed foetal development, foetal distress and premature placental abruption, preterm birth) and childbirth (premature bursting of amniotic fluid was in 2.6 times less frequent, poor uterine contraction strength – in 1.8 times less, obstetric bleeding – in 2.8 times less, neonatal asphyxia – in 2.9 times less, no preterm infants with extremely low birth weight, intrauterine mortality occurred in 1.8 times less frequent).