Стреспротективна дія нової лікарської форми з гліцином та магнію цитратом

Abstract

Стресорні розлади часто зустрічаються в клінічній практиці, а їх лікування потребує індивідуалізованої фармакокорекції. Серед засобів з анксіолітичною та седативною дією досліджуються гліцин і сполуки магнію, розглядається можливість створення сублінгвальних таблеток з цими речовинами. Мета дослідження – на основі вивчення впливу гліцину, магнію цитрату та їх комбінацій на загально-соматичні показники при стресі (тріаду Сельє) визначити найефективнішу композицію цих речовин для нової лікарської форми – сублінгвальних таблеток. Матеріали та методи. Експерименти проведені на 76 білих щурах. Досліджувані речовини вводили сублінгвально, після чого тварини знаходилися в клітках-пеналах 6 годин для моделювання іммобілізаційного стресу. Після завершення стресорного впливу щурів піддавали евтаназії і визначали відносну масу тимусу та надниркових залоз, наявність виразок і крововиливів у шлунку Статистичну обробку здійснювали за програмами Statistica for Windows 8.0. Результати та їх обговорення. На тлі іммобілізаційного стресу в щурів спостерігалося зменшення відносної маси тимусу без суттєвих змін маси надниркових залоз та інтенсивне утворення виразок у шлунку. Профілактичне застосування досліджуваних сполук та їх комбінацій попереджувало стресорну інволюцію тимусу. Найбільш виразний захисний ефект справляли комбінація гліцину 100 мг з цитратом 250 мг та сам гліцин. Відносна маса надниркових залоз при цьому не зазнала вірогідних змін. Найменша частота виразкових уражень спостерігалась у групах тварин, які отримували комбінації гліцину 100 мг з магнію цитратом 250-350 мг або окремо гліцин 100 мг. Це супроводжувалося зменшенням множинності та площі виразок шлунка в порівнянні з контрольною патологією. Магнію цитрат у дозах 250 мг і 350 мг був не таким активним у захисті слизової оболонки шлунка. Висновки. Гострий іммобілізаційний стрес (6 годин) викликає інволюцію тимусу та утворення виразок шлунка за відсутності гіпертрофії надниркових залоз. За результатами дослідження тріади Сельє, найвищий профілактичний ефект виявили комбінація гліцину 100 мг з магнію цитратом 250 мг та окремо гліцин у дозі 100 мг.

Stress disorders are common in clinical practice, and their treatment requires selective medication choice. Among the drugs having anxiolytic and sedative effects, glycine and magnesium compounds are being intensively investigated and the options of producing sublingual tablets based on these substances seem to be promising. The aim of this study is to investigate the effects of glycine and magnesium citrate and their combination on glycine and magnesium citrate on somatic parameters (Selye's triad) under the stress conditions and to determine the most effective composition of the compounds. Materials and methods. The experiments were carried out on 76 white rats. The substances were administered sublingually and then the animals were kept in the small cages for 6 hours in order to simulate immobilization stress. At the end of the stress exposure, the rats were euthanized and the relative masses of the thymus and adrenal glands as well as a presence of ulcers and haemorrhages in the stomach were determined. Statistical processing was performed using the Statistica for Windows 8.0 software. Results and discussion. Immobilization stress resulted in a decrease in the relative weight of the thymus in the rats without significant changes in the weight of the adrenal glands and intense ulceration in the stomach. Prophylactic use of the compounds under the study and their combinations prevented the stress-induced involution of the thymus. The most pronounced protective effect was demonstrated by the combination of 100 mg glycine and 250 mg magnesium citrate and glycine itself. At the same time, the relative mass of the adrenal glands did not change significantly. The lowest incidence of ulcerative lesions was observed in the groups of animals who received the combinations of glycine (100 mg) and magnesium citrate (250-350 mg) or glycine (100 mg) separately. This scheme leads to a decrease in the number and area of gastric ulcers as compared to the control group. Magnesium citrate in doses of 250 mg and 350 mg was found not as effective in protecting the gastric mucosa. Conclusion. Acute immobilization stress causes involution of the thymus and gastric ulceration, but does not result in adrenal hypertrophy. According to the findings obtained by the Selye triad study, a combination of 100 mg glycine and 250 mg magnesium citrate and glycine separately in a dose of 100 mg have showed the highest prophylactic effect.