Патогенетичне значення інсулінорезистентності та ендотеліальної дисфункції у розвитку ускладнень вагітності у жінок з ожирінням та прееклампсією

Abstract

Мета роботи – проаналізувати вплив інсулінорезистентності та ендотеліальної дисфункції на розвиток ускладнень вагітності у жінок з ожирінням та прееклампсією. Об’єкт та методи. Було обстежено 393 вагітних жінок на базі Полтавського міського клінічного пологового будинку в ранні (9-13 тижнів) та пізні терміни гестації (34-38 тижнів). Вагітних за ступенем тяжкості ожиріння та наявності прееклампсії розподілили на три групи: перша група – 149 вагітних з ожирінням І ступеня, друга група – 73 вагітних з ожирінням ІІ ступеня, третя група – 46 вагітних з ожирінням ІІІ ступеня, четверта група – 6 вагітних жінок із фізіологічною масою тіла та прееклампсією, п’ята група – 6 вагітних жінок із ожирінням І ступеня та прееклампсією, шоста група – 6 вагітних жінок із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів та прееклампсією. У вагітних жінок визначали індекс інсулінорезистентності НОМА-ІR, рівень експресії CD32+CD40+ циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок, який визначали методом проточної цитофлуориметрії. У жінок дослідних і контрольної груп співставляли частоту ускладнень перебігу вагітності. Результати. У вагітних з ожирінням внаслідок підвищення інсулінорезистентності та зниження поглинання глюкози тканинами виникають передумови для розвитку енергетичної недостатності, а також було відмічене зростання кількості CD32+CD40+ циркулюючих ендотеліальних мікрочастинок у периферичній крові у вагітних жінок, у яких приєдналась прееклампсія, що підтверджує наявність ендотеліальної дисфункції. Погіршення даних показників прогресували у міру зростання вираженості ожиріння. Порівняння частоти ускладнень вагітності у дослідних і контрольній групах жінок свідчать про те, що ожиріння є фактором ризику виникнення даних ускладнень вагітності. Висновки. Прогресування інсулінорезистентності протягом вагітності у жінок з ожирінням різного ступеня та нею індукована ендотеліальна дисфункція є патогенетичною основою енергетичної недостатності та зниження адаптаційних механізмів вагітних з ожирінням, про що переконливо свідчить збільшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень.

The purpose of the study was to analyze the effect of insulin resistance and endothelial dysfunction on the development of pregnancy complications in a group of obese women and women with pre-eclampsia. Materials and methods. To achieve this goal, we examined 393 pregnant women on the basis of the Poltava city clinical maternity hospital at the early (9-13 weeks) and later gestation (34-38 weeks). Pregnant women according to a degree of obesity and presence of pre-eclampsia were devided into three groups: the first group – 149 pregnant women with obesity of the first degree, the second group – 73 pregnant women with obesity of the second degree, the third group – 46 pregnant women with obesity of the third degree, the fourth group – 6 pregnant women with physiological body weight and pre-eclampsia, the fifth group – 6 pregnant women with obesity of the first degree and pre-eclampsia, the sixth group – 6 pregnant women with obesity of 2nd-3rd degrees and pre-eclampsia. The index of insulin resistance HOMA-IR, the level of expression of CD32+CD40+ of circulating endothelial microparticles, which was determined by flow cytophluorimetry, were determined in pregnant women. In women of experimental and control groups the frequency of complications of pregnancy was compared. Results and discussion. In pregnant women with obesity as a result of increased insulin resistance and reducing glucose absorption by tissues there are preconditions for the development of energy insufficiency, as well as an increase in the amount of CD32+CD40+ of circulating endothelial microparticles in the peripheral blood in pregnant women, who had pre-eclampsia, which joined. It confirms the existence of endothelial dysfunction. The deterioration of these indicators progressed as the severity of obesity increases. Comparisons of the frequency of pregnancy complications in experimental and control groups of women indicate that obesity is a risk factor for the emergence of these complications of pregnancy. Conclusion. Thus, the progression of insulin resistance during pregnancy in a group of women with obesity of varying degrees and induced endothelial dysfunction is a pathogenic basis for energy insufficiency and reduction of adaptive mechanisms of pregnant women with obesity, as convincingly indicates an increase in the frequency of obstetric and perinatal complications