Плівкоутворюючі властивості Streptococcus spp. у присутності антисептиків на основі катіонних поверхнево-активних сполук

Abstract

Згідно даних Американського національного інституту здоров’я, близько 80% бактеріальних інфекцій є плівкоасоційованими, що суттєво утруднює їх лікування та профілактику. Вчені наголошують, що часта хронізація захворювань, пов’язаних з плівковими формами збудників, та їх значуща резистентність до протимікробних засобів на сьогоднішній день є однією з найбільших проблем медицини у всьому світі. Мета дослідження – визначити плівкоутворюючі властивості клінічних ізолятів Streptococcus spp., виділених від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки, у присутності антисептиків декасану та хлоргексидину. Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження були клінічні ізоляти S. warneri (n=3), S. sanguinis (n=4), S. sobrinus (n=4), S.mitis (n=4), S. salivarius (n=5), виділених від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки. Вивчення плівкоутворюючих властивостей клінічних ізолятів визначали за допомогою спектрофотометричного методу за G.D. Christensen. В дослідженні застосовували антисептики на основі катіонних поверхневоктивних сполук: Декасан 0,2 (ТОВ «Юрія-Фарм», м. Київ, Україна) та Хлоргексидину біглюконат 0,05 (Хлоргексидин-КР, ПАТ «Хімфармзавод «Червона зірка», м. Харків, Україна). Результати та обговорення. В результаті досліджень встановлено, що S. sorbinus та S. sanguinis володіли високими, S. mitis і S. warneri - середніми плівкоутворюючими властивостями. Антисептик декасан сприяв зниженню плівкоутворення всіх досліджуваних ізолятів Streptococcus spp. Поряд з цим, дія хлоргексидину на здатність утворювати біоплівки досліджуваними ізолятами мікроорганізмів була дещо нижчою, порівняно з декасаном. А у випадку з S. mitis хлоргексидин навіть посилював його плівкоутворюючі властивості. Висновки. Стрептококи групи viridans, що виділяють від хворих з одонтогенними гнійно-запальними захворюванніми м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки володіють різними плівкоутворюючими властивостями. Декасан проявляє вищу активність щодо плівкових форм стрептококів порівняно з хлоргексидином.

Согласно данным Американского национального института здоровья, около 80% бактериальных инфекций является пленкоассоциированными, что существенно затрудняет их лечение и профилактику. Ученые отмечают, что частая хронизация заболеваний, связанных с пленочными формами возбудителей, и их значительная резистентность к противомикробным средствам на сегодняшний день является одной из самых больших проблем медицины во всем мире. Цель исследования - определить пленкообразующие свойства клинических изолятов Streptococcus spp., выделенных от больных с одонтогенными гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей челюстно-лицевой области, в присутствии антисептиков Декасан и хлоргексидина. Материалы и методы исследования. Объектом исследования были клинические изоляты S. warneri (n = 3), S. sanguinis (n = 4), S. sobrinus (n = 4), S.mitis (n = 4), S. salivarius (n = 5 ), выделенных от больных с одонтогенными гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей челюстно-лицевой области. Изучение пленкообразующих свойств клинических изолятов определяли с помощью спектрофотометрического метода по G.D. Christensen. В исследовании применяли антисептики на основе катионных поверхностно-активных соединений: Декасан 0,2 (ООО «Юрия-Фарм», г. Киев, Украина.) И Хлоргексидина биглюконат 0,05 (Хлоргексидин-КР, ОАО «Химфармзавод« Красная звезда », г. Харьков, Украина). Результаты и обсуждение. В результате исследований установлено, что S. sorbinus и S. sanguinis обладали высокими, S. mitis и S. warneri - средними пленкообразующими свойствами. Антисептик декасан способствовал снижению пленкооб- разования всех исследуемых изолятов Streptococcus spp. Наряду с этим, действие хлоргексидина на способность образовывать биопленки исследуемыми изолятами микроорганизмов было несколько ниже по сравнению с Декасаном. А в случае с S. Mitis, хлоргексидин даже усиливал его пленкообразующие свойства. Выводы. Стрептококки группы viridans, выделяющих от больных с одонтогенными гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей челюстно-лицевой области, обладают различными пленкообразующими свойствами. Декасан проявляет высокую активность в отношении пленочных форм стрептококков по сравнению с хлоргексидином.

According to the American National Institutes of Health, about 80% of bacterial infections are filmassociated that impedes their treatment and prevention. Scientists emphasize that the frequent chronicity of diseases associated with film-forming pathogens, and their significant resistance to antimicrobials today poses the major health problem worldwide. The aim of this study is to determine the film-forming properties of clinical isolates of Streptococcus spp. isolated from patients having odontogenic purulent-inflammatory diseases of the soft tissues of the maxillofacial area in the presence of antiseptics decasan and chlorhexidine. Materials and methods. The clinical isolates of S. warneri (n = 3), S. sanguinis (n = 4), S. sobrinus (n = 4), S. mitis (n = 4), S. salivarius (n = 5) were the objects of the study. To identify film-forming properties of the clinical isolates, a spectrophotometric method according to G.D. Christensen was applied. The antiseptics based on cationic surfactants as Decasan 0.2 (LLC "Yuri-Pharm", Kyiv, Ukraine) and chlorhexidine bigluconate 0.05 (Chlorhexidine-KR®, PJSC "Chimpharmzavod" Red Star ", Kharkiv, Ukraine) were used. Results and discussion. The study has shown that S. sorbinus and S. sanguinis have high film-forming properties; S. mitis and S. warneri demonstrate moderate film-forming properties. The antiseptic Decasan helped to reduce the film formation by all investigated isolates of Streptococcus spp. The effect of chlorhexidine on the ability of microbial isolates to produce biofilms was slightly lower compared to Decasan; moreover, in the case of S. mitis species, chlorhexidine even enhances film-forming properties. Conclusion. Streptococci of the viridans group, which are isolated from patients having odontogenic purulent-inflammatory diseases of the soft tissues of the maxillofacial area, have different film-forming properties. Decasan is more effective against the film formation by streptococci compared to Chlorhexidine.