Актуальність оптимізації інтегративних стосунків дермато-венерологічної служби з лікарями акушерами-гінекологами і урологами

Abstract

М е т а публікації: на підставі відомостей про сучасний стан захворюваності на ІПСШ, в т. ч. УГВІ, зформулювати головні завдання і напрямки, які на думку авторів, здатні позитивно вплинути на захворюваність в нашій країні. Показати необхідність налаштування реально плідної співпраці лікарів дерматовенерологів з лікарями урологами і акушерами-гінекологами за підтримки МОЗ і Служби громадського здоров’я. М е т о д и к а дослідження – віртуальне статистикоепідеміологічне моделювання авторами з великим професійним досвідом роботи венерологічної ситуації в Україні за умови чітко злагодженої інтегрованої діяльності дерматовенерологів, урологів і акушерів-гінекологів. Р е з у л ь т а т и. Запропоновані об’єм і раціональні підходи до співпраці спеціалістів урологів, акушерів-гінекологів і дерматовенерологів по виявленню хворих на сифіліс і УГВІ. За інформацією ВООЗ (2016) «Глобальна стратегія сектора охорони здоров’я по ІПСШ в 2016–2021 роки» (1) у світі щорічно набувають одну із інфекцій 359 млн людей у віці 15-49 років— трихомоніаз (142млн.), хламідіоз (131 млн), гонорею (78 млн), сифіліс (8 млн), а понад 500 млн живуть з інфекцією генітального герпесу(2). Нагальність боротьби з даними хворобами обумовлена не тільки широтою розповсюдженості і розмаїттям збудників, а і вагомою соціальною значимістю, оскільки вони представляють серйозну загрозу для здоров’я нащадків, репродуктивного здоров’я популяції, помітно сприяють зараженню іншими інфекціями, включаючи СНІД, характеризуються наростаючою резистентністю збудників інфекцій до сучасних лікарських засобів (3-9).