Application of pioglitazone in the comprehensive treatment of psoriatic patients with concomitant alimentary obesity

Abstract

Psoriasis is one of the most common chronic recurrent systemic autoimmune multifactorial diseases, in which the skin, joints, internal organs and systems of the body are involved in the pathological process. Despite the significant preva-lence of psoriasis and a large number of studies on this problem, there is still no single view on the pathogenesis of this dermatosis. To objectively understand the pathogenesis of psoriasis, it is necessary to take into account the insufficiently studied comorbidity of this pathology. Recently, an indisputable link between psoriasis and obesity has been proven. The scientific literature widely covers the issue of identical pathogenetic mechanisms of inflammatory processes in psoriasis and obesity. Given the current data on the role of systemic inflammation underlying the development of both psoriasis and obesity, the study of molecular mechanisms of its development and taking into account the role of proinflammatory nuclear transcription factors, thiazolidinediones are the pathogenetically justified drugs of choice for treatment of these diseases. In this study, we determined the effectiveness of using 15 mg of pioglitazone once a day for 6 months in the treatment of patients with extensive psoriasis vulgaris of moderate severity and concomitant grade І-ІІ alimentary obesity by clinical and immunological examination of systemic inflammation. Analyzing the results of the study, it was found that long-term use of pioglitazone, even in small doses, led to a decrease in systemic inflammation and con-tributed to a milder course of psoriasis in recurrence of the disease.

Псоріаз - одне з найбільш розповсюджених хронічних рецидивуючих системних аутоімунних мультифакторних за-хворювань, яке характеризується залученням до патологічного процесу шкіри, суглобів та внутрішніх органів і си-стем організму. Незважаючи на значне поширення псоріазу та на велику кількість робіт з цієї проблеми, до сих пір немає єдиного погляду на патогенез цього дерматозу. Для об’єктивного розуміння патогенезу псоріазу необхідно враховувати недостатньо вивчену коморбідність цієї патології. Останнім часом доведений безперечний зв'язок між псоріазом і ожирінням. В літературі широко висвітлюється питання про ідентичні патогенетичні механізми запаль-них процесів при псоріазі і ожирінні. Враховуючи сучасні данні ролі системного запалення, що лежить в основі розвитку як псоріазу, так і ожиріння, вивчення молекулярних механізмів його розвитку та беручи до уваги роль прозапальних ядерних транскрипційних факторів патогенетично обумовленим препаратом вибору для лікування цих захворювань є тіазолідиндіони.У цьому досліджені ми визначали ефективноість використання 15 мг піогліта-зону 1 раз на добу протягом 6 місяців у комплексному лікуванні хворих на розповсюджений вульгарний псоріаз середнього ступеня тяжкості перебігу з супутнім аліментарним ожирінням І-ІІ ступеня шляхом клінічного та іму-нологічного дослідження показників системного запалення. Аналізуючи результати проведеного дослідження бу-ло встановлено, що тривале використання піоглітазону, навіть в малих дозах, призвело до зниження показників системного запалення та сприяло до більш легкому перебігу псоріазу при повторному рецидиві захворювання.