Гістоморфологічні особливості плацент у жінок із ожирінням та прееклампсією

Abstract

Зниження частоти виникнення прееклампсії є важливою проблемою сучасного акушерства, так як вона залишається однією з основних причин материнської і перинатальної захворюваності та смертності. Особливо ця проблема є гострою у вагітних із супутнім ожирінням, оскільки ці жінки складають групу високого ризику по виникненню прееклампсії. Плацентарна ішемія призводить до розвитку ендотеліальної дисфункції і, як результат, до виникнення гестаційного ендотеліозу, що є провідною патогенетичною ланкою у патогенезі прееклампсії. Метою роботи було вивчення гістоморфологічних особливостей плацент жінок із фізіологічною масою тіла, із супутнім ожирінням ІІ ступеня, при прееклампсії та на фоні застосування лікувальнопрофілактичного комплексу (ЛПК), спрямованого на запобігання виникнення прееклампсії у вагітних жінок із супутнім ожирінням ІІ ступеня. Матеріали та методи. Досліджувалось 25 плацент від жінок із фізіологічною масою тіла та із ожирінням ІІ ступеня, перебіг вагітності яких був ускладнений розвитком прееклампсії. Сформовано 5 досліджуваних груп: І групу склали жінки з ожирінням ІІ ступеня, вагітність яких ускладнилась прееклампсією; до ІІ групи увійшли жінки з фізіологічною масою тіла, вагітність яких супроводжувалась розвитком прееклампсії; ІІІ група – жінки з ожирінням ІІ ступеня, які застосовували лікувально-профілактичний комплекс; ІV група – жінки з ожирінням ІІ ступеня, які не застосовували лікувально-профілактичний комплекс, та контрольна група. Проводилася комплексна оцінка структурних особливостей плацент: макроскопічна діагностика, органометрія та оглядова гістологія. Результати та висновки. Встановлено домінуючі та клінічно значущі гістологічні параметри структури патологічно зміненої тканини плацент від жінок, перебіг вагітності яких був ускладнений розвитком прееклампсії. Патоморфологічні зміни у тканині досліджуваних плацент, ступінь їх вираженості свідчать про значне порушення плацентарного кровотоку, що ініціює розвиток процесів адаптації і компенсації з фактом недостатності компенсаторно-пристосувальних реакцій. У плацентах від жінок із супутнім ожирінням ІІ ступеня на фоні застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу (ацетилсаліцилова кислота, L-аргінін, препарати кальцію) та напівсинтетичного діосміну з метою профілактики виникнення прееклампсії, відмічалися інволютивно-дистрофічні процеси та помірно виражені компенсаторно-пристосувальні реакції в межах гестаційної норми без фіксування патологічних морфологічних змін в плацентарній тканині. Відсутність виникнення прееклампсії пов’язаної із дисфункцією ендотелію у вагітних жінок із супутнім ожирінням ІІ ступеня, вагітність, яких проходила на фоні застосування лікувально-профілактичного комплексу, доводить свою ефективність та доцільність для використання у даної когорти пацієнток.

Снижение частоты преэклампсии является важной проблемой современного акушерства так как она остается одной из основных причин материнской и перинатальной заболеваемости и смертности. Особенно эта проблема является острой у беременных с сопутствующим ожирением, поскольку эти женщины составляют группу высокого риска по возникновению преэклампсии. Плацентарная ишемия приводит к развитию эндотелиальной дисфункции и, как в результате, к возникновению гестационного эндотелиоза, что является ведущим патогенетическим звеном в патогенезе. Целью работы было изучение гистоморфологических особенностей плацент женщин с физиологической массой тела, с сопутствующим ожирением II степени, при преэклампсии на фоне применения лечебно-профилактического комплекса, направленного на предотвращение возникновения преэклампсии у беременных женщин с сопутствующим ожирением II степени. Материалы и методы. Проведено исследование 25 плацент от женщин с физиологической массой тела, с ожирением II степени, течение беременности которых было осложнено развитием преэклампсии. Сформировано 5 исследуемых групп: I группу составили женщины с ожирением II степени, беременность которых осложнилась преэклампсией; к II группы вошли женщины с физиологической массой тела, беременность которых сопровождалась развитием преэклампсии; III группы – женщины с ожирением II степени, получавших лечебно-профилактический комплекс; IV группы – женщины с ожирением II степени, не получавших лечебно-профилактический комплекс, и контрольная группа. Проводилась комплексная оценка структурных особенностей плацент: макроскопическая диагностика, органометрия и обзорная гистология. Результаты и выводы. Установлено доминирующие и клинически значимые гистологические параметры структуры патологически измененной ткани плацент от женщин, течение беременности которых было осложнено развитием преэклампсии. Морфологические изменения в ткани исследуемых плацент, степень их выраженности свидетельствуют о значительном нарушении плацентарного кровотока, что инициирует развитие процессов адаптации и компенсации с фактом недостаточности компенсаторно-приспособительных реакций. В плацентах от женщин с сопутствующим ожирением II степени на фоне применения предложенного лечебно-профилактического комплекса (ацетилсалициловая кислота, L-аргинин, препараты кальция) и полусинтетического диосмина с целью профилактики возникновения преэклампсии, отмечались инволютивно-дистрофические процессы и умеренно выраженныекомпенсаторно-приспособительные реакции в пределах гестационной нормы без фиксирования патологических морфологических изменений в плацентарной ткани. Отсутствие возникновения преэклампсии связанной с дисфункцией эндотелия у беременных женщин с сопутствующим ожирением II степени, беременность которых проходила на фоне применения лечебно-профилактического комплекса, доказывает свою эффективность и целесообразность для использования в данной когорте пациенток.

Reducing the incidence of preeclampsia is an important issue in modern obstetrics, as preeclampsia is still remaining one of the leading causes of maternal and perinatal morbidity and mortality. This problem is especially relevant for pregnant women with concomitant obesity, since they are at high risk for preeclampsia. Placental ischemia can result in the development of endothelial dysfunction and, as a consequence, can lead to the emergence of gestational endotheliosis, which is a leading pathogenetic segment in the preeclampsia pathogenesis. The purpose of the study is to investigate the histomorphological features of the placenta in women with physiological body weight and concomitant class II obesity in preeclampsia, who took the therapeutic and prophylactic complex, designed to prevent preeclampsia in pregnant women with class II obesity. Materials and methods. We studied 25 placenta samples from women with physiological body weight and class II obesity, whose pregnancy was complicated with the development of preeclampsia. 5 study groups were formed: group I consisted of women with class II obesity, whose pregnancy was complicated by preeclampsia; group II included women with physiological body weight, who developed preeclampsia; group III included women with class II obesity, who took the therapeutic and prophylactic complex; group IV involved women with class II obesity who did not receive the therapeutic and prophylactic complex, and group V was the control one. A comprehensive assessment of the structural characteristics of the placenta included macroscopic diagnosis, organometry and examination histology. Results and discussion. Dominant and clinically significant histological parameters of the structure of pathologically altered placental tissue from women whose pregnancy was complicated by the preeclampsia development have been found out. Pathomorphological changes in the tissue of the studied placentas and their severity indicate a significant impairment of placental circulation that initiates the development of processes of adaptation and compensation along with the lack of compensatory-adaptive reactions. Conclusion. We have revealed involutive-dystrophic compensatory processes and moderate compensatory responses within the gestational normal limits without fixing pathological morphological changes in placental tissue in placental samples from women with concomitant class II obesity, who received the therapeutic and prophylactic complex (acetylsalicylic acid, L-arginine, calcium preparations) and semisynthetic diosmin in order to prevent preeclampsia; no pathological morphological changes in placental tissue were detected. No cases of preeclampsia associated with endothelial dysfunction in pregnant women with concomitant class II obesity, who received therapeutic and prophylactic complex, proves its effectiveness in managing this cohort of patients