Хірургічне лікування локальних гнійно-септичних ускладнень гострого тяжкого панкреатиту

Abstract

Протягом останніх десятиліть летальність при гострому панкреатиті коливається в межах від 3 до 15 % та залежить головним чином від питомої ваги тяжких форм у структурі захворюванос-ті, які характеризуються розвитком некротичних процесів у підшлунковій залозі та системними ускладненнями. Незважаючи на наявність великої кількості досліджень, присвячених вивченню тяж-кої форми гострого панкреатиту, суттєвого поліпшення результатів лікування цієї категорії хво-рих не спостерігається. Питання комплексної діагностики та лікування даної патології, прогнозу-вання та профілактики гнійно-септичних ускладнень є актуальними до сьогодні. Метою дослі-дження було оцінити ефективність хірургічної тактики в залежності від характеру та поширено-сті локальних гнійно-септичних ускладнень гострого панкреатиту. Для вирішення поставленої за-дачі було проаналізовано результати лікування 422 хворих із гострим панкреатитом, які знаходи-лися на лікуванні у хірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні у період з 2010 по 2015 роки. Усі пацієнти поступали до стаціонару на 1-7 добу від початку захворювання. У 315 (74,6%) з них діагностовано гострий легкий панкреатит, пацієнти отримували консервативну терапію і на 7-10 добу були виписані зі стаціонару. Середньотяжкий і тяжкий панкреатит із роз-витком локальних парапанкреатичних ускладнень було діагностовано у 107 хворих (25,4%). Чолові-ків було 67 (62,6%), жінок – 40 (37,4%). Вік хворих від 22 до 81 року (47,9±1,5 року). Тяжкість стану пацієнтів визначали за шкалою BISAP, наявність поліорганної недостатності констатували за шкалою Marshal (модифікація 2012 р). Пацієнти були обстежені згідно наказу МОЗ України No 297 від 2 квітня 2010 року. Встановлено, що для гострого панкреатиту середньої тяжкості є характер-ним локалізація гнійно-септичних ускладнень в 1-2 анатомічних ділянках з переважно рідинним ком-понентом. Для гострого тяжкого панкреатиту є характерним локалізація гнійно-септичних ускладнень більше ніж в 2 анатомічних ділянках з переважно тканинним компонентом. Ефектив-ність пункційно-дренуючих втручань залежала від поширеності рідинних скупчень на 1-2 анатомічні ділянки та наявністю переважно рідинного компоненту. Серед пацієнтів з переважним тканинним компонентом у рідинних скупченнях та поширеністю локальних парапанкреатичних ускладнень бі-льше ніж на дві анатомічні ділянки, найбільш доцільним первинно є виконання відкритих некрсекве-стректомій.

В последние десятилетия летальность при остром панкреатите колеблется в пределах от 3 до 15% и зависит главным образом от удельного веса тяжелых форм в структуре заболеваемости, кото-рые характеризуются развитием некротических процессов в поджелудочной железе и системными осложнениями. Несмотря на наличие большого количества исследований, посвященных изучению тяжелой формы острого панкреатита, существенного улучшения результатов лечения этой категории больных не наблюдается. Вопросы комплексной диагностики и лечения данной патологии, прогнози-рования и профилактики гнойно-септических осложнений актуальны сегодня. Целью исследования было оценить эффективность хирургической тактики в зависимости от характера и распространённостилокальных гнойно-септических осложнений острого панкреатита. Для решения поставленной за-дачи были проанализированы результаты лечения 422 больных с острым панкреатитом, которые на-ходились на лечении в хирургическом отделении Полтавской областной клинической больницы в пе-риод с 2010 по 2015 годы. Все пациенты поступали в стационар на 1-7 сутки от начала заболевания. У 315 (74,6%) из них диагностировано лёгкую форму острого панкреатита, пациенты получали кон-сервативную терапию и на 7-10 сутки были выписаны из стационара. Среднетяжелый и тяжелый пан-креатит с развитием локальных парапанкреатических осложнений диагностирован у 107 больных (25,4%). Мужчин было 67 (62,6%), женщин – 40 (37,4%). Возраст больных от 22 до 81 года (47,9±1,5 лет). Тяжесть состояния пациентов определяли по шкале BISAP, наличие полиорганной недостаточ-ности констатировали по шкале Marshal (модификация 2012 г.). Пациенты были обследованы соглас-но приказу МОЗ Украины No 297 от 2 апреля 2010 года. Установлено, что для острого панкреатита средней тяжести характерна локализация гнойно-септических осложнений в 1-2 анатомических зонах с преимущественно жидкостным компонентом. Для острого тяжелого панкреатита характерно локали-зация гнойно-септических осложнений более чем в 2 анатомические зоны с преимущественно ткане-вым компонентом. Эффективность пункционно-дренирующих вмешательств зависела от распростра-нённости жидкостных скоплений на 1-2 анатомические зоны и наличием преимущественно жидкостно-го компонента. Среди пациентов с преимущественным тканевым компонентом в жидкостных скопле-ниях и распространенностью локальных парапанкреатических осложнений более чем на две анато-мические зоны, наиболее целесообразным первично выполнение открытых некрсеквестректомий.

In the past decades, mortality in acute pancreatitis ranges from 3 to 15 % and depends mainly on the specific weight of severe forms of morbidity, which is characterized by the development of necrotic proc-esses in the pancreas and systemic complications. Despite the large number of studies on severe forms of acute pancreatitis, a significant improvement of results of treatment of this category of patients is not ob-served. The integrated diagnosis and treatment of this pathology, prognosis and prevention of purulent-septic complications are relevant today. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of surgical tactics depending on the nature and prevalence of local purulent-septic complications of acute pancreatitis. To solve this problem, the results of treatment were analyzed the results of treatment of 422 patients with acute pancreatitis who were treated in the surgical Department of the Poltava regional clinical hospital in the period from 2010 to 2015. All patients were admitted to hospital for 1-7 days after infection. 315 (74.6 %) of them are diagnosed as having acute pancreatitis easy, patients received conservative therapy and 7-10 days was discharged from the hospital. Moderate and severe pancreatitis with the development of local parapan-creatic complications were diagnosed in 107 patients (25, 4%), 67 (62.6%) men and 40 (37, 4%) women. Their age ranged from 22 to 81 years (47, 9±1.5 years). The severity of the patients was determined by the BISAP scale, the presence of organ failure was diagnosed by applying the Marshal scale (modification 2012) [5]. The patients were examined according to the order Ministry of Healthcare of Ukraine No 297 dated 2 April 2010. Moderate acute pancreatitis is characterized by localization of purulent-septic complications in 1-2 anatomical areas with a predominantly liquid component. Severe acute pancreatitis is characterized by the localization of purulent-septic complications in more than 2 anatomical sites with primarily tissular compo-nent. Efficacy of simple drainage procedures depended on the incidence of fluid accumulations in the 1-2 anatomical region and presence of a predominantly liquid component. Among the patients with predominant tissue component in the liquid accumulation and the prevalence of local parapancreatic complications in more than two anatomic sites, the performance of open necrosectomy seems to be the most appropriate.