Современная оценка проблем диагностики и комплексного лечения эхинококкоза печени

Abstract

Цель: улучшение результатов диагностики и лечения больных эхинококкозом печени путем применения оптимальных методов и средств комплексной терапии Методы. При анализе материала консервативного лечения с использованием иммунофана обращалось внимание на динамику изменений исследуемых лабораторных показателей на фоне и после лечения. В ходе лечения в 1-е, 3-й, 5-е, 10-е сутки послеоперационного периода больным проводили изучение функционального состояния печени по уровню общего белка и его фракций и анализу крови на количество билирубина, амилазы, аланин-аминотрансферазы (АЛТ), аспартат-аминотрансферазы (АСТ), щелочной фосфатазы, гамма-глутаминтрансферазы ГГТ, билирубина. Результаты. Некоторые биохимические показатели и показатели красной крови у обследуемых больных выявили тот факт, что на фоне умеренной гипербилирубинемии наблюдалось повышение уровня цитолитических ферментов (АсАт, АлАт). Результатами применения препарата иммунофан в лечении больных с тяжелой патологией явились достоверное снижение показателей цитолиза и холестаза, а также рост уровня альбумина на всех этапах лабораторных исследований, в частности, его показатели достоверно увеличились с 38,5±0,3 g/L до 40,7±0,2 g/L, соответственно на 1-й и 5-й день после начала курса базовой терапии (t=3,2 и p<0,001). На завершающем этапе исследований количество белка повысилось до 41,9±0,3 g/L, против 42,6±0,6 g/L, значений по данному фактору в контрольной группе практически здоровых лиц (p>0,05). Снижение показателей холестаза у пациентов – холестерин к 5 суткам в основной группе достоверно снизился с 210,5±1,9 mg/dL до 205,6±0,8 mg/dL, соответственно до начала лечения и в вышеуказанные сроки (t=4,9 и р<0,001), что все еще выше по отношению к группе контроля на начальных этапах наблюдения, когда динамика снижения была достоверно медленнее. Был отмечен достоверный (t=18,0 и р<0,001) рост показателей С-реактивного белка на 1 сутки послеоперационного реабилитационного периода в основной группе больных эхинококком печени (с 9,5±0,4 mg/L до12,6±0,5 mg/L, соответственно до лечения и в указанный срок ) по отношению к группе контроля, где показатели составили 3,6±0,2 mg/L. Выводы. Была оценена диагностическая и прогностическая значимость предложенного метода лечения и профилактики развития осложнений эхинококкоза печени. Выявлены и изучены лабораторные данные, отражающие способность биосинтетическую функцию печени с изучением белковой фракции сыворотки крови, маркерных ферментов цитолиза и холестаза.

Мета: поліпшення результатів діагностики і лікування хворих на ехінококоз печінки шляхом застосування оптимальних методів і засобів комплексної терапії. Методи. При аналізі матеріалу консервативного лікування з використанням іммунофана зверталась увага на динаміку змін досліджуваних лабораторних показників на фоні і після лікування. В ході лікування на 1-у, 3-ю, 5-у, 10-у добу післяопераційного періоду хворим проводили дослідження функціонального стану печінки за рівнем загального білка і його фракцій і аналізу крові на кількість білірубіну, амілази, аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатмінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази, гамма-глутамінтрансферази (ГГТ), білірубіну. Результати. Деякі біохімічні показники і показники червоної крові у обстежуваних хворих виявили той факт, що на тлі помірної гіпербілірубінемії спостерігалось підвищення рівня цитолітичних ферментів (АсАТ, АлАТ). Результатами застосування препарату іммунофан в лікуванні хворих з важкою патологією з'явились достовірне зниження показників цитолізу і холестазу, а також зростання рівня альбуміну на всіх етапах лабораторних досліджень, зокрема, його показники достовірно збільшились з 38,5±0,3 g/L до 40,7±0,2 g/L, відповідно на 1-й і 5-й день після початку курсу базової терапії (t=3,2; p<0,001). На завершальному етапі досліджень рівень білка підвищився до 41,9±0,3 g/L, проти 42,6±0,6 g/L значень з даного фактору в контрольній групі практично здорових осіб (p >0,05). Зниження показників холестазу у пацієнтів - холестерин до 5 діб в основній групі достовірно знизився з 210,5±1,9 mg/dL до 205,6±0,8 mg/dL, відповідно до початку лікування і в вищевказані терміни (t=4,9; р <0,001), що все ще вище по відношенню до групи контролю на початкових етапах спостереження, коли динаміка зниження була достовірно повільніше. Було відзначено достовірне (t=18,0; р <0,001) зростання показників С-реактивного білка на 1 добу післяопераційного реабілітаційного періоду в основній групі хворих з ехінококом печінки (з 9,5±0,4 mg/L до12,6±0, 5 mg/L, відповідно до лікування і в зазначений термін) по відношенню до групи контролю, де показники склали 3,6±0,2 mg/L. Висновки. Була оцінена діагностична і прогностична значимість запропонованого методу лікування та профілактики розвитку ускладнень ехінококозу печінки. Виявлені та вивчені лабораторні дані, що відображають здатність біосинтетичної функції печінки з вивченням білкової фракції сироватки крові, маркерних ферментів цитолізу і холестазу.

Purpose: to improve the results of diagnostics and treatment of patients with liver echinococcosis by applying the most appropriate methods and means of integrated therapy. Methods. When analyzing the material of conservative treatment using Immunofan, attention was drawn to the dynamic changes in the laboratory parameters under the study during and after the treatment. On the 1st, 3rd, 5th, 10th days of the postoperative period, we investigated the functional state of the liver in the patients by the level of total protein and its fractions and a blood test for bilirubin content, amylase, alanine aminotransferase (ALT), aspartate aminotransferase (AST), alkaline phosphatase, gamma-glutamine transferase (GGT). Results. Some biochemical indices and red blood indices revealed that there was an increase in the level of cytolytic enzymes (AsAt, AlAt) under moderate hyperbilirubinemia. The results of the use of the drug Immunofan in the treatment of patients with severe liver echinococcosis demonstrated a significant decrease in cytolysis and cholestasis indicators, as well as an increase in the albumin content over all stages of laboratory studies; moreover, its indicators significantly grew up from 38.5±0.3 g/L to 40, 7±0.2 g/L, respectively, on the 1st and 5th day after the beginning of the course of standard therapy (t=3.2; p <0.001). At the final stage of the research, the protein content increased to 41.9±0.3 g/L, versus 42.6±0.6 g/L, which were reference values for this factor in the control group of healthy individuals (p >0.05). We observed a decrease in cholestasis indices in the patients: cholesterol in the main group significantly lowered from 210.5±1.9 mg/dL to 205.6±0.8 mg/dL, respectively, before the treatment and in 5 days of the therapy (t=4,9; p <0.001), but was still higher compared to the control group at the initial stages of observation, when the dynamics of the decline was significantly slower. There was a significant (t=18.0; p <0.001) increase in C-reactive protein (CRP) values on day 1 of the postoperative rehabilitation period in the main group of patients with liver echinococcus (from 9.5±0.4 mg/L to 12.6±0.5 mg/L, respectively, before treatment and at the indicated time) compared to the control group, where the indicators were 3.6±0.2 mg/L. Conclusions. This study has proven the diagnostic and prognostic significance of the proposed method for the treatment of liver echinococcosis and prevention of its complications. Their efficacy has been supported by the analysis of laboratory data reflecting the capability of the biosynthetic function of the liver.