Дослідження змін мікроциркуляції сітківки після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за даними оптичної когерентної томографії - ангіографії: проспективне дослідження

Abstract

Мета. Оцінити зміни щільності судин та мікроциркуляції різних шарів сітківки ока після успішного оперативного лікування регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за допомогою оптичної когерентної томографії - ангіографії та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Матеріали і методи дослідження. У це проспективне дослідження було включено загалом 33 ока: 15 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони і 18 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки з відшаруванням макулярної зони. У всіх пацієнтів було діагностовано первинне регматогенне відшарування сітківки (тривалість відшарування сітківки менше 7 днів від появи симптомів) та проведено успішне оперативне лікування протягом 72 годин після встановлення діагнозу. Зміни поверхневого капілярного сплетіння, глибокого капілярного сплетіння і фовеальної аваскулярної зони оцінювали за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії, та корелювали з гостротою зору через 1 місяць після оперативного лікування Результати. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння сітківки на уражених очах була нижчою, ніж у здорових очах ( p< 0,05). Щільність судин поверхневого капілярного сплетіння підвищилася під час спостереження ( p < 0,05); крім того, чим вищі передопераційна щільність судин поверхневого капілярного сплетіння тим кращий вихідний рівень гостроти зору ( p < 0,05). У групі з відшаруванням макулярної зони через 1 місяць після операції, чим більша фовеальна аваскулярна зона, тим нижча гострота зору ( p <0,05). Висновки. Отже, оптична когерентна томографія ангіографія, – це метод неінвазивного дослідження, який може швидко оцінити мікроциркуляцію сітківки у пацієнтів, які перенесли оперативне лікування с приводу регматогенного відшарування сітківки. Використання оптичної когерентної томографії ангіографії, пропонує потенційне пояснення неоптимального відновлення гостроти зору незважаючи на анатомічне відновлення макули. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння вплинула на передопераційну гостроту зору, і була нижчою, ніж у здорових очах, але з часом відновилася. У групі з відшаруванням макулярної зони більша площа фовеальної аваскулярної зони була пов'язана з гіршою гостротою зору.

Цель. Оценить изменения плотности сосудов и микроциркуляции разных слоев сетчатки глаза после успешного оперативного лечения регматогенной отслойки сетчатки без отслойки макулярной зоны и регматогенной отслойки сетчатки с отслойкой макулярной зоны с помощью оптической когерентной томографии-ангиографии и их влияние на послеоперационные клинические результаты. Материалы и методы исследования. В это проспективное исследование было включено в общей сложности 33 глаза: 15 пациентов после регматогенной отслойки сетчатки без отслойки макулярной зоны и 18 пациентов после регматогенной отслойки сетчатки с отслойкой макулярной зоны. У всех пациентов было диагностировано первичное регматогенное отслоение сетчатки (продолжительность отслоения сетчатки менее 7 дней от появления симптомов) и проведено успешное оперативное лечение в течение 72 часов после диагноза. Изменения поверхностного капиллярного сплетения, глубокого капиллярного сплетения и фовеальной аваскулярной зоны оценивали с помощью оптической когерентной томографии-ангиографии и коррелировали с остротой зрения через 1 месяц после оперативного лечения. Результаты. В группе без отслойки макулярной зоны предоперационная плотность сосудов всего поверхностного капиллярного сплетения сетчатки на пораженных глазах была ниже, чем в здоровых глазах (p <0,05). Плотность сосудов поверхностного капиллярного сплетения повысилась во время наблюдения (p <0,05); кроме того, чем выше предоперационная плотность сосудов поверхностного капиллярного сплетения, тем лучше исходный уровень остроты зрения (p <0,05). В группе с отслойкой макулярной зоны через 1 месяц после операции, чем больше фовеальная аваскулярная зона, тем ниже острота зрения (p <0,05). Выводы. Следовательно, оптическая когерентная томография-ангиографии – это метод неинвазивного исследования, который может быстро оценить микроциркуляцию сетчатки у пациентов, перенесших оперативное лечение по поводу регматогенной отслойки сетчатки. Использование оптической когерентной томографии-ангиографии предлагает потенциальное объяснение неоптимального восстановления остроты зрения, несмотря на анатомическое восстановление макулы. В группе без отслойки макулярной зоны предоперационная плотность сосудов всего поверхностного капиллярного сплетения повлияла на предоперационную остроту зрения и была ниже, чем в здоровых глазах, но со временем восстановилась. В группе с отслойкой макулярной зоны большая площадь фовеальной аваскулярной зоны была связана с худшей остротой зрения.

Introduction. The aim of the study is to evaluate changes in the vascular density and microcirculation of various retinal layers following successful repair of rhegmatogenous retinal detachment without macular area detachment and with macular area detachment using optical coherence tomography angiography and their impact on postoperative clinical outcomes. Materials and Methods: A total of 33 eyes were included in this prospective consecutive observational study: 15 without macular area detachment affected by without macular area detachment and 18 by rhegmatogenous retinal detachment with macular area detachment. All patients were diagnosed as having primary rhegmatogenous retinal detachment (duration of retinal detachment less than 7 days since the onset) and underwent successful surgical treatment within 72 hours after diagnosis. Superficial, deep capillary plexus, and foveal avascular zone area variations were evaluated by optical coherence tomography angiography and correlated with visual acuity during a one-month follow-up. Results: In the without macular area detachment group, the preoperative vascular density of the whole superficial capillary plexus on affected eyes was lower than that of the fellow eyes (p < 0.05). The whole superficial capillary plexus vascular density and the parafoveal superficial capillary plexus vascular density increased during the follow-up period (p < 0.05); moreover, the higher the preoperative whole superficial capillary plexus and parafoveal superficial capillary plexus vascular density, the better the baseline visual acuity (p < 0.05) was. In the macular-on area detachment group, at the first months after surgery, the larger the foveal avascular zone, the lower the visual acuity was (p < 0.05). Conclusions. Consequently, optical coherence tomography angiography is a non-invasive investigation method that enables to assess retinal microcirculation in patients who have undergone surgical treatment for rhegmatogenous retinal detachment. The use of optical coherence tomography angiography offers a potential explanation for the suboptimal restoration of visual acuity despite anatomical restoration of the macula. In the macula-on group, the preoperative vascular density of the entire superficial capillary plexus affected the preoperative visual acuity and was lower than in healthy eyes, but recovered over time. Without macular area detachment superficial capillary plexus vascular density affected preoperative visual acuity, and it was lower than the fellow eye, but recovered over time. In the with macular area detachment group, a larger foveal avascular area was related to a worse visual acuity.