Клінічні аспекти гіперкаліємії в сучасній кардіологічній практиці

Abstract

Підвищення рівня калію крові (гіперкаліємія) є достатньо поширеною, потенційно небезпечною для життя проблемою, однак, у зв’язку з відсутністю рутинного визначення, її точна поширеність в медичній практиці невідома. Гіперкаліємія найчастіше виникає у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю, хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом або іншими захворюваннями, що зменшують ниркову екскрецію калію. У таких пацієнтів гостра гіперкаліємія часто спричиняється стресовими факторами, загостренням основної патології, зневодненням або введенням ліків, що змінюють гомеостаз калію. Поряд з цим, в повсякденній клінічній практиці, ознаки життєво небезпечних електролітних зрушень, а саме гіперкаліємії, часто маскуються під ЕКГ ознаки гострого коронарного синдрому, порушень ритму та провідності з явищами гіпотензії та шоку. Рівень калію необхідно ретельно відстежувати в динаміці при лікуванні хворих на інфаркт міокарда, хронічну серцеву недостатність, хронічну хворобу нирок. Частоту моніторингу електролітних зрушень слід встановлювати індивідуально, враховуючи наявність супутніх захворювань пацієнта, прийому ліків з калійзберігаючим ефектом, таких як інгібітори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, наявності гіперкаліємії в анамнезі. Необхідно також враховувати швидкість підвищення концентрації калію. Так, у пацієнтів з хронічним і поступовим підвищенням рівня калію у крові, компенсаторні механізми можуть забезпечити толерантність до гіперкаліємії. Швидке підвищення рівня калію більш вірогідно призводить до життєво загрозливих аритмій. Відносними також можуть бути показники концентрації калію, так у хворого з атріовентрикулярною блокадою погіршення серцевих симптомів відбуватиметься при нижчій концентрації K+ , ніж у іншого пацієнта без такого ж стану. Єдиного консенсусу щодо класифікації, клінічного моніторингу та лікування пацієнтів з гіперкаліємією різної етіології на сьогодні чітко не визначено.

Hyperkalemia is an electrolyte disorder with potentially life-threatening consequences such as fatal arrhythmias. The main causes of hyperkalemia are conditions that lead to a decrease in potassium excretion and conditions that promote the movement of intracellular potassium into the extracellular space. Separately, iatrogenic hyperkalemia and pseudohyperkalemia should be distinguished. Hyperkalemia is particularly common in metabolic acidosis, insulin deficiency, hyperglycemia, hyperosmolar states. Medicines such as inhibitors of the renin-angiotensin-aldosterone system can increase potassium levels. Therefore, the establishment of the etiological factor is the first step in the examination of a patient with suspected hyperkalemia. Knowledge of the physiological mechanisms of potassium homeostasis is important for understanding the causes and complications of hyperkalemia. Potassium is predominantly an intracellular cation and plays a significant role in the formation of the membrane potential of cell rest. Violation of the transmembrane potassium gradient has a negative effect on the functioning of mainly the cardiovascular and nervous systems. ECG changes are important diagnostic criteria for suspected hyperkalemia. Therefore, in the review, with particular attention, electrophysiological and electrocardiographic changes with an increase in potassium levels, presented by an ECG from our own experience, are discussed. Clinical signs of elevated potassium levels are nonspecific and are predominantly associated with muscle or cardiac dysfunction. Despite various recommendations, there is no generally accepted consensus on the algorithm for the management of patients with hyperkalemia and precise thresholds for potassium concentration. Urgent correction of hyperkalemia is indicated in the presence of ECG changes, severe acidosis, a rapid increase in serum potassium levels and a decrease in renal function. The paper provides an overview of modern views and recommendations for the diagnosis and treatment of hyperkalemia, as well as highlights a number of topical issues that remain unresolved at the present time.