Якість життя хворих, які отримують нирковозамісну терапію з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу

Abstract

Кількість хворих із термінальною стадією ниркової недостатності, які потребують гемодіалізної терапії, невпинно зростає. Життя пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності змінюється, хворий змушений адаптуватися до змін, що виникають із початком діалізної терапії. Інтенсивність психічного, а також соматичного стану хворого значною мірою впливає на рівень якості життя. Мета – визначити рівень якості життя у хворих, які отримують нирковозамісну терапію, з урахуванням цукрового діабету 2-го типу. Матеріал і методи. Дослідження проведено у центрі нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». У дослідженні взяли участь 93 пацієнти, з яких 44 перебувають на програмному гемодіалізі та 49 пацієнтів з ХХН І–ІІ стадій, які склали контрольну групу. У своючергу, дослідна група (пацієнти, які отримують діалізну терапію) була поділена на дві підгрупи: 20 хворих (ДГ1) з діабетичною нефропатією (ДН), 24 – з іншими захворюваннями (ДГ2). Середня тривалість лікування нирковозамісною терапією склала (6,2±6,7) років. Контрольну групу також було поділено на дві підгрупи: 26 хворих з ДН (КГ1), та 23 – без ДН (КГ2). Якість життя визначали за анкетою оцінки якості життя (SF-36). Статистично значиму різницю між порівнюваними групами визначали за допомогою параметричного критерію Стьюдента. Результати. Простежується статистично значима різниця між ДГ2 та КГ2 р<0,001, у ДГ1 та КГ1 р≥0,05 при визначенні шкали фізичного функціонування. Шкала інтенсивності болю характеризує у ДГ1 та КГ1 статистично достовірну різницю р<0,01, у ДГ2 та КГ2 р<0,005. Шкала загального здоров’я характеризує статистично значиму різницю як і в ДГ1 з КГ1 так і ДГ2 та КГ2, р≤0,005 та р<0,001. Шкала життєвої активності показує статистично достовірну різницю між ДГ1 та КГ1 р<0,001 і ДГ2 та КГ2 р<0,01. Шкала соціального функціонування характеризує статистично значиму різницю, відповідно, в ДГ1 та КГ1 р<0,05, а в ДГ2 та в КГ2 р<0,01. Простежується статистично значима різниця як ДГ1 з КГ1, так і ДГ2 з КГ2, р=0,01 та р<0,01 відповідно, при визначенні шкали психологічного здоров’я. Висновки. Різниця показників психологічного компонента у діалізних хворих, незалежно від наявності цукрового діабету, та у хворих контрольних груп дуже висока. Так, середні показники психологічного компонента в групах хворих, які отримували діаліз, склала (49,7±11,5) і (44,5±10,6) відповідно, тоді як у контрольних групах – (91,4±2,1) та (90,1±8,2) відповідно. Спостерігається статистично достовірна різниця р<0,001 як за психологічним, так і за фізичним компонентами оцінки якості життя.

The number of patients with end-stage renal disease requiring hemodialysis is growing steadily. The lives of patients with end-stage renal disease are reorganized and adapted to the changes that occur with the start of dialysis therapy. The intensity of mental and physical condition of the patient significantly affects the level of quality of life. The aim – to determine the level of quality of life in patients undergoing renal replacement therapy, taking into account type 2 diabetes. Material and Methods. The study was conducted at the Center for Nephrology and Dialysis of KE "M. V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital of Poltava Regional Council”. The study involved 93 patients, of which 44 patients on programmed hemodialysis and 49 who were in the control group - patients with stage I–II CKD. In turn, the experimental group (patients of dialysis therapy) was divided into two subgroups: 20 patients (ЕG1) with diabetic nephropathy (DN), 24 – with other diseases (ЕG2). The average duration of treatment with renal replacement therapy was 6.2±6.7 years. The control group was also divided into two subgroups: 26 patients with DN (KG1), and 23 – without DN (KG2). Quality of life was determined by a quality of life questionnaire (SF-36). The statistically significant difference between the comparison groups was determined using the Student's parametric criterion. Results. There is a statistically significant difference between ЕG2 and KG2 p<0.001, ЕG1 and KG1 p≥0.05 when determining the scale of physical functioning. The scale of pain intensity characterizes in ЕG1 and KG1 a statistically significant difference p<0.01, in ЕG2 and KG2 p<0.005. The overall health scale characterizes a statistically significant difference in both ЕG1 and KG1 and ЕG2 and KG2, p≤0.005 and p<0.001. The vital activity scale shows a statistically significant difference between ЕG1 and КG1 p<0.001 and ЕG2 and KG2 p< 0.01. The scale of social functioning characterizes 160 ISSN 1811–2471. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2021. № 4 Огляди літератури, оригінальні дослідження, погляд на проблему, випадок з практики, короткі повідомлення a statistically significant difference, respectively in ЕG1 and KG1 p<0.05, and in ЕG2 and KG2 p<0.01. There is a statistically significant difference between both ЕG1 with KG1 and ЕG2 with KG2, p=0.01 and p<0.01, respectively, when determining the scale of mental health. Conclusions. The difference between the indicators of the psychological component in dialysis patients, regardless of the presence of diabetes, with control patients is very high. Thus, the average indicators of the psychological component of dialysis groups are 49.7±11.5 44.5±10.6, respectively, while in the control groups 91.4±2.1 and 90.1±8.2, respectively. There is a statistically significant difference p<0,001 in both psychological and physical components of quality of life assessment.