Morphofunctional characteristics of the structural components of the pancreas exocrine part in chemical castration

Abstract

Throughout a person's life, the pancreas, which is the second largest gland (after the liver), is significantly affected by various adverse factors. It is a unique organ that combines external and internal secretory activity, playing an important role in the carbohydrate metabolism of the human body. Today, diseases of the pancreas are one of the most important problems in medicine. Established dystrophic changes of the gland, which were expressed by the formation of fibrous fields, the thickness of the capsule and interlobular connective tissue between the lobes visually increased, a decrease in the area of acini and exocrinocytes was observed, acini lost clear contours and shape due to swelling of the connective tissue. Exocrinocytes of acini lost apical eosinophilia and basal basophilia of the cytoplasm, there was a decrease in the area of the nuclei, which were changed in shape and location. The introduction of triptorelin causes destructive-degenerative changes in the exocrine apparatus of the pancreas, which are characterized by compensatory mechanisms in the early periods of observation, and in the later periods – dystrophic changes in the structural components of the gland are determined, which corresponds to the stage of partial decompensation, a decrease in the activity and functionality of the cellular component of the exocrine apparatus of the pancreas.

Впродовж усього життя людини підшлункова залоза, яка є другою за розміром (після печінки) залозою, що піддається значному впливу різних несприятливих факторів. Це унікальний орган, який поєднує зовнішню і внутрішню секреторну діяльність відіграючи важливу роль у вуглеводному обміні організму людини. На сьогодні захворювання підшлункової залози є однією з найважливіших проблем у медицині. Встановлені дистрофічні зміни залози, які були виражені шляхом формування фіброзних полів, товщина капсули та міжчасточкової сполучної тканини між часточками візуально збільшувалася, спостерігали зменшення площі ацинусів і екзокриноцитів, ацинуси втрачали чіткі контури та форму за рахунок набряку сполучної тканини. Екзокриноцити ацинусів втрачали апікальну еозинофілію та базальну базофілію цитоплазми, спостерігалося зменшення площі ядер, які були змінені за формою та розташуванням. Введення триптореліну викликає деструктивні-дегенеративні зміни в екзокриному апараті підшлункової залози, що характеризуються на ранніх термінах спостереження компенсаторними механізмами, а на пізніх термінах ₋ визначаються дистрофічні зміни структурних компонентів залози, що відповідає стадії часткової декомпенсації, зменшенню активності та функціональності клітинної складової екзокринного апарату підшлункової залози.