Prevalence and clinical characteristics of neuropathic pain in multiple sclerosis

Abstract

Нейропатичний біль (НБ) при розсіяному склерозі (РС) є поширеним явищем, що обмежує соціальну активність пацієнтів, істотно впливає на рівень їх інвалідизації та якість життя. Мета дослідження – визначити розповсюдженість та клінічні характеристики НБ у пацієнтів з РС. Об’єкт і методи дослідження. Протягом 2-х років в дослідження залучений 321 пацієнт з РС – 110 чоловіків (34,3 %) та 211 жінок (65,7 %), віком від 21 до 55 років. У 247 випадках (76,9 %) спостерігався рецидивноремітучий, у 2 (0,6 %) – первинно прогресуючий та у 72 (22,5 %) – вторинно прогресуючий тип перебігу. В якості контролю залучено 83 практично здорових осіб (ПЗО) – 39 чоловіків (47 %) та 44 жінок (53 %) віком від 19 до 58 років. Обстеження пацієнтів проводили за структурованою схемою: з’ясовували, чи відмічали пацієнти будь-які болі протягом останнього місяця, а при наявності больових відчуттів деталізували їх характер. В аналіз не включали болі, як прояв вісцеральної патології. НБ визначали при одночасній наявності наступних показників шкал болю: шкала DN 4 ≥4 бали, шкала LANSS >12 балів, шкала PainDETECT >18 балів. В усіх інших випадках біль розглядався як ноцицептивний або змішаний. При заповненні шкали PainDETECT визначалася інтенсивність болю протягом останніх 4-х тижнів, локалізація болю та тип перебігу больового синдрому. Кількісні значення були представлені у вигляді медіани (Me) та інтерквартильного розмаху (Q1-Q3) (25 %-75 %). Достовірність відмінностей між кількісними ознаками проводили за допомогою парного U‑критерію Манна-Уітні. Якісні показники представлені у вигляді відсотків з вказанням 95 % довірчого інтервалу. Порівняння частот в окремих групах пацієнтів проводили за допомогою точного двобічного критерію Фішера. Кількісний аналіз частоти розвитку певної події в окремих групах проводили за допомогою показника «відношення шансів» з довірчим інтервалом 95 %. В усіх випадках достовірними вважали відмінності при р<0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Протягом останнього місяця, серед пацієнтів з РС у 75,7 % (70,7 %-80,1 %) спостерігалися больові відчуття, що є достовірно більшим показником, ніж в групі ПЗО – 42,2 % (32,1 %-51,9 %). У пацієнтів з РС, порівняно з ПЗО, ймовірність виявлення больових відчуттів протягом останнього місяця виявилася збільшеною в 4,27 разів (2,58–7,08; p<0,0001), НБ загалом – в 4,43 разів (1,73–11,36; р=0,002), дизестезій – в 3,30 разів (1,28–8,52; р=0,01), не НБ загалом – в 3,81 разів (2,08–6,95; р<0,001). У пацієнтів з РС центральний НБ представлений дизестезіями – у 11,8 % (8,8 %-15,8 %), феноменом Лермітта – у 4,1 % (2,4 %-6,8 %) та тригемінальною невралгією – у 0,6 % (0,2 %-2,2 %) пацієнтів. У пацієнтів з центральними дизестезіями виявлено наступні паттерни болю: «постійний біль однакової інтенсивності» – 18,4 % (9,2 %-33,4 %), «постійний біль з періодами посиленої інтенсивності» – 42,1 % (27,9 %-57,8 %), «періодичний біль з безбольовими періодами» – 39,5 % (25,6 %-55,3 %). За якісними порівняннями пацієнти описували центральні дизестезії як печіння – 81,6 % (66,6 %-90,8 %), морозіння – 76,3 % (60,1 %-87,0 %), поколювання – 68,4 % (52,5 %-80,9 %), болюче затерпання – 65,8 % (49,9 %-78,8 %), стягування – 60,5 % (44,7 %-74,4 %), стискання – 47,4 % (32,5 %-62,7 %), простріли – 39,5 % (25,6 %-55,3 %). Центральні дизестезії у вигляді тільки одного відчуття були у 7,9 % (2,7 %-20,8 %), у вигляді 2-х відчуттів – у 26,3 % (15,0 %-42,0 %), у вигляді 3-х відчуттів – у 42,1 % (27,9 %-57,8 %), у вигляді 4-х відчуттів – у 18,4 % (9,2 %-33,4 %), у вигляді 5-ти відчуттів – у 5,3 % (1,5 %-17,3 %) пацієнтів. При феномені Лермітта достовірно частіше біль локалізувався в шиї та в спині, а при дизестезіях – в нижніх кінцівках. При аналізі топічних характеристик виявлено, що 23,7 % (13,0 %-39,2 %) пацієнтів мали центральні дизестезії в 1-й ділянці, 31,6 % (19,1 %-47,5 %) – в 2-х ділянках, 26,3 % (15,0 %-42,0 %) – в 3-х ділянках, 13,2 % (5,8 %-27,3 %) – в 4-х ділянках, 5,2 % (1,5 %-17,3 %) – в 5-ти ділянках тіла; при феномені Лермітта 7,7 % (1,4 %-33,3 %) пацієнтів відмічали болі в одній ділянці тіла, 46,2 % (23,2 %-70,9 %) – одночасно в 2-х ділянках, 30,8 % (12,7 %-57,6 %) – в 3-х ділянках та 15,3 % (4,3 %-42,2 %) – в 5-ти ділянках тіла. Інтенсивність дизестезій становила 6,0 (5,0–7,0) балів за візуальною аналоговою шкалою та достовірно не відрізнялася від інтенсивності болю при феномені Лермітта – 6,0 (6,0–7,0) балів.60,5 % (44,7 %-74,4 %) пацієнтів з центральними дизестезіями отримували протибольову терапію: нестероїдні протибольові препарати – 13,2 % (5,8 %-27,3 %), габапентиноїди – 13,2 % (5,8 %-27,3 %), трициклічні антидепресанти – 5,3 % (1,5 %-17,3 %), селективні інгібітори зворотнmого захоплення серотоніну – 7,9 % (2,7 %-20,8 %), одночасний прийом препаратів декількох груп – 21,1 % (11,1 %-36,3 %). При феномені Лермітта 84,6 % (57,8 %-95,7 %) пацієнтів отримували протибольову терапію, серед них: габапентиноїди – 38,5 % (17,7 %-64,5 %), трициклічні антидепресанти – 15,4 % (4,3 %-42,2 %), нестероїдні протибольові препарати – 7,7 % (1,4 %-33,3 %), карбамазепін – 7,7 % (1,4 %-33,3 %), одночасний прийом препаратів декількох груп – 15,4 % (4,3 %-42,2 %). Висновки. 1. Пацієнти з РС є групою підвищеного ризику виникнення як НБ, так і інших типів болю (ноцицептивного та змішаного). 2. У пацієнтів з РС центральний НБ представлений центральними дизестезіями, феноменом Лермітта та тригемінальною невралгією. 3. Центральний НБ у пацієнтів з РС в більшості випадків розповсюджується на декілька ділянок тіла з найчастішою локалізацією при феномені Лермітта – в шиї та спині, при центральних дизестезіях – в нижніх кінцівках.

Neuropathic pain (NP) in multiple sclerosis (MS) is a common phenomenon that limits patient social activity, significantly affects the level of disability and life quality. Objective. To study the prevalence and clinical characteristics of NP in patients with MS. Material and methods. During 2 years, we recruited 321 patients with MS – 110 males (34,3 %) and 211 females (65,7 %), aged 21 to 55 years. In 247 cases (76,9 %) was recurrent-remitting, in 2 (0,6 %) – primary progressive, in 72 (22,5 %) – secondary progressive MS. As control group, it had been recruited 83 practically healthy persons (PHP) – 39 males (47 %) and 44 females (53 %) aged 19 to 58 years. Patients were asked about any pain during the last month, in the case of positive answer we detailed pain nature. The analysis did not include the pain as visceral pathology manifestation. NP was determined due to pain scales indicators: DN 4 ≥4 points, LANSS > 12 points, PainDETECT > 18 points. In other cases, pain was considered as nociceptive or mixed. According to PainDETECT scale, we examined pain intensity during the last 4 weeks, pain location and pain clinical course. Quantitative values were presented as median (Me) and interquartile range (Q1-Q3) (25 %-75 %). Significance of differences between quantitative values was performed using the paired Mann-Whitney U-test. Qualitative values were presented as a percentage with 95 % confidence interval. Comparisons of frequencies in individual groups of patients were performed using Fisher’s exact bilateral test. Quantitative analysis of the frequency of event occurrence in groups was performed using «odds ratio» (OR) with 95 %confidence interval. Differences at p <0,05 were considered as significant. Results and discussion. During the last month 75,7 % (70,7 %-80,1 %) MS patients had pain, which was significantly higher than pain prevalence in PHP group – 42,2 % (32,1 %-51,9 %). In MS patients, compared with PHP, likelihood was higher for general pain (OR 4,27, 2,58–7,08; p<0,0001), for NP (OR 4,43, 1,73–11,36; p=0,002), for dysesthesia (OR 3,30, 1,28–8,52; p=0,01), for non-NP (OR 3,81, 2,08–6,95; p<0,001). In MS patients, central NP was presented as dysesthesia – in 11,8 % (8,8 %-15,8 %), Lhermitte’s phenomenon – in 4,1 % (2,4 %-6,8 %) and trigeminal neuralgia – in 0,6 % (0,2 %-2,2 %) cases. Clinical patterns of NP were presented as «constant pain of the same intensity» – 18,4 % (9,2 %-33,4 %), «constant pain with periods of increased intensity» – 42,1 % (27,9 %-57,8 %), «periodic pain with painless periods» – 39,5 % (25,6 %-55,3 %) cases. Patients described central dysaesthesias as burning – 81,6 % (66,6 %-90,8 %), cold – 76,3 % (60,1 %-87,0 %), tingling – 68,4 % (52,5 %-80,9 %), painful numbness – 65,8 % (49,9 %-78,8 %), squeezing – 60,5 % (44,7 %-74,4 %), compression – 47,4 % (32,5 %-62,7 %), shooting – 39,5 % (25,6 %-55,3 %). Central dysesthesias in the form of one descriptor were in 7,9 % (2,7 %-20,8 %), in the form of 2 – in 26,3 % (15,0 %-42,0 %), in the form of 3 – in 42,1 % (27,9 %-57,8 %), in the form of 4 – in 18,4 % (9,2 %-33,4 %), in the form of 5 – in 5,3 % (1,5 %-17,3 %) of patients. Pain due to Lhermitte’s phenomenon was located predominantly in the neck and back areas, whereas pain due to dysesthesia – in the lower extremities. 23,7 % (13,0 %-39,2 %) patients had central dysesthesia in 1 body area, 31,6 % (19,1 %-47,5 %) – simultaneously in 2 areas, 26,3 % (15,0 %-42,0 %) – in 3 areas, 13,2 % (5,8 %-27,3 %) – in 4 areas, 5,2 % (1,5 %-17,3 %) – in 5 areas; Lhermitte’s phenomenon in 1 body area had 7,7 % (1,4 %-33,3 %), in 2 areas – 46,2 % (23,2 %-70,9 %), in 3 areas – 30,8 % (12,7 %-57,6 %) and in 5 areas – 15,3 % (4,3 %-42,2 %) patients. Intensity of dysesthesia pain and pain due to Lhermitte’s phenomenon were much less similar – 6,0 (5,0–7,0) and 6,0 (6,0–7,0) points on a visual analog scale. 60,5 % (44,7 %-74,4 %) patients with central dysaesthesia had analgesic therapy: nonsteroidal analgesics – 13,2 % (5,8%-27,3%), gabapentinoids – 13,2% (5,8%-27,3%), tricyclic antidepressants – 5,3% (1,5%-17,3%), selective serotonin reuptake inhibitors – 7,9 % (2,7 %-20,8 %), simultaneous usage of several drug groups – 21,1 % (11,1 %-36,3 %). 84,6 % (57,8 %-95,7 %) patients with Lhermitte’s phenomenon took analgesic therapy: gabapentinoids – 38,5 % (17,7 %-64,5 %),tricyclic antidepressants – 15,4 % (4,3 %-42,2 %), non-steroidal analgesics – 7,7 % (1,4 %-33,3 %), carbamazepine – 7,7 % (1,4 %-33,3 %), simultaneous usage of several drug groups – 15,4 % (4,3 %-42,2 %). Conclusions. 1. MS patients have increased risk of NP as well as other pain types (nociceptive and mixed pain). 2. Central NP in MS patients presented in form of central dysaesthesia, Lhermitte’s phenomenon and trigeminal neuralgia. 3. In MS patients central NP localized predominantly more than one body areas: Lhermitte’s phenomenon – in the neck and low back area, dysaesthesia – in the lower extremities.