Фактори, що впливають на вегетативну нервову регуляцію у підлітків

Abstract

Комплексне вивчення стану здоров'я, вегетативної нервової регуляції та умов життя 140 дітей віком 12- 14 років дозволило виявити ряд зовнішніх чинників вегетативних зсувів. Виявлені вірогідні кореляційні зв'язки (коефіцієнт кореляції R Спірмена) між. тонусом вегетативної нервової системи (ВТ) та матеріальною забезпеченістю сім'ї (11—0,35), рівнем освіти батьків (R--0,28), раціональністю харчування (К=-0,39), часом перебування дитини на свіжому повітрі (Я=-0,28), регулярністю занять фізичною зарядкою (R0,32 ) та спортом (R—О,37): чим вищі ці показники, тим менша імовірність гіперсимлатико- та симпатокотонії і вище - ваготонічного ВТ. Паління батька (R—0,32) і час, що дитина проводить перед телевізором (R 0,34), нерегулярне вживаніш м'яса (R—О,29), риби (R=-0,29), молочних продуктів (Л=-0,30), свіжих овочей (Л5 *- 0,18) та фруктів {К--0,26) мають зворотний вплив. На вегетативну реактивність (ВР) вплив зазначених чинників дещо інший. Так, паління батьків і нераціональне харчування вірогідно частіше спостерігаються і у дітей з гіпер-, і з асимпатикотонічною ВР, так само, як нерегулярне вживання молочних продуктів і знижена фізічна активність усіх видів. Порівняно з дітьми з симпатикотонічною ВР діти з асимлатикотонічною ВР рідше вживали свіжі фрукти а діти з гіперсимпатикотонічною ВР - м'ясо та рибу. В групі дітей із симпатикотонічною ВР частоти вживання м'яса, риби, молочних продуктів, свіжих овочей та фруктів були найвищими, регулярність занять фізичною зарядкою, спортом, час перебування на свіжому повітрі - також. Відсоток батьків, що палять, був найнижчим - 25,7%, проти 80,0% і 57,6% у дітей з а- та гіперсимпатикотонічною ВР. Рівень матеріальних статків був несуттєвим щодо ВР. Захворювання ЦНС, серед яких переважала вегетосудинна дістонія, зв'язані з вивченими чинниками подібно до ВТ. Винятком є час перед телевізором і частота вживання м'яса і риби, кореляції з якими не виявили. Загальна захворюваність від умов життя та характеру харчування залежить аналогічно, причому на неї впливають усі вивчені чинники, переважно гігієнічні умови (К=-0,41), рівень освіти батьків (R=-0,40), паління батьків -R*-0,31), фізична активність (R-0,29)> раціональність харчування (R—-0,38), зокрема, частота вживання риби <К=-0,27).