The role of paraplacental tissues in fetal homeostasis

Abstract

The amniotic sac and amniotic membranes are of great importance in the release of childbirth activity, the biomechanism of childbirth, as a factor that contributes to the physiological processes of smoothing and opening of the cervix. We studied the changes in the morphological structure of 30 amniotic membranes during premature rupture and 10 during timely rupture. A clinical-morphological study with premature rupture of the amniotic membranes was carried out taking into account changes in the vaginal discharge depending on the duration of the waterless interval. In contrast to membranes with premature spillage of amniotic fluid, with premature rupture of the amniotic membranes near their edge, pronounced swelling of all elements of the membranes is noted. With premature discharge of amniotic fluid and a minimal waterless interval, degenerative changes in the membranes in women with premature rupture occur much earlier. Destruction of epithelial cells and their degenerative changes were observed in the amnion. There is no clear border between the amnion and the smooth chorion. With a waterless interval of 8 or more hours, parietal deciduitis develops first, then chorioamnionitis. Placental basal and septal deciduitis and less often intervillosis join. When the water-free period increased for more than 10 hours, dystrophic changes of the epithelium were noted, marked transformation into a continuous cuticular formation. The detected changes in the amnion and chorion, with a minimal waterless interval, are characterized by the destruction of epithelial cells, degenerative changes, the absence of a clear border between the amnion and the chorion, changes in the intercellular space, swelling and thickening of the walls of blood vessels, which suggests that with their premature rupture, the most characteristic degenerative-dystrophic changes. Inflammatory reaction is joined when the waterless interval is lengthened.

Плідний міхур і плодові оболонки мають велике значення у розв’язуванні пологової діяльності, біомеханізмі пологів, як фактор який сприяє фізіологічним процесам згладжування та розкриття шийки матки. Ми дослідили зміни морфологічної структури 30 плідних оболонок при передчасному їх розриві та 10 при своєчасному. Клініко-морфологічне дослідження при передчасному розриві навколоплідних оболонок проводили з урахуванням змін в посліді в залежності від тривалості безводного проміжку. На відміну від оболонок при своєчасному вилитті навколоплідних вод, при передчасному розриві плодових оболонок біля їх краю відзначається виражена набряклість усіх елементів оболонок. При передчасному вилитті навколоплідних вод та мінімальному безводному проміжку, дегенеративні зміни в оболонках у жінок з передчасним їх розривом наступають значно раніше. У амніоні спостерігалась деструкція епітеліальних клітин, їх дегенеративні зміни. Відсутня чітка межа між амніоном й гладким хоріоном. При безводному проміжку 8 і більше годин розвивається спочатку парієтальний децидуїт, потім хоріоамніоніт. Приєднується плацентарний базальний і септальний децидуїт і рідше інтервільозит. При збільшенні безводного проміжку більше 10 годин відзначались дистрофічні зміни епітелію, виражені перетворення у суцільне кутикулярне утворення. Виявлені зміни в амніоні і хоріоні, при мінімальному безводному проміжку, характеризуються деструкцією епітеліальних клітин, дегенеративними змінами, відсутністю чіткої межі між амніоном і хоріоном, змінами міжклітинного простору, набуханням і потовщенням стінок кровоносних судин, що дозволяє припустити, що при передчасному їх розриві найбільш характерні дегенеративно-дистрофічні зміни. Запальна реакція приєднується при подовженні безводного проміжку.