Ретроспективний аналіз предикторів рекурентних респіраторнихінфекцій у дітей дошкільного віку

Abstract

Вступ. Одним із актуальних напрямків системного вирішення проблеми рекурентних респіраторних інфекцій у дітей дошкільного віку є подальша диференційована детекція і кластерізація найбільш значущих анте- і перинатальних факторів, що мають зв’язок з частими гострими респіраторними інфекціями. Тому комплексне ретроспективне дослідження таких факторів щодо їх асоціації з інтегральними показниками рекурентності гострих респіраторних інфекцій у дітей дошкільного віку є вельми актуальним. Вивчення окремих проявів недиференційованої дисплазії сполучної тканини на тлі рекурентних респіраторних інфекцій також є обґрунтованим. Мета дослідження полягала у визначенні ступеня взаємопов’язаності показників рекурентності гострих респіраторних інфекцій у дітей дошкільного віку з ретроспективно проаналізованими анте- та перинатальними предикторами. Матеріали і методи. Здійснене обстеження 51 дитини (24 хлопчики і 27 дівчинок) віком 1-6 років, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу наявності у них гострої респіраторної інфекції. У кожної дитини розраховувалися два показники рекурентності гострих респіраторних інфекцій (інфекційний індекс, індекс резистентності) та інтегральний показник доліхостеномелії, що використовується у якості маркера вираженості зовнішніх ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Крім того, було здійснено ретроспективний аналіз 67 анте- і перинатальних факторів, що мають пряме відношення до обстежених дітей. Статистична обробка отриманого цифрового матеріалу здійснювалась за допомогою ліцензійної програми IBM SPSS Statistics 26. При цьому були використані лише методи непараметричної статистики. Результати. Виконано перший етап дослідження взаємозалежності між частотою гострих респіраторних інфекцій, окремими проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей дошкільного віку, з одного боку, та анте- і перинатальними предикторами, з іншого боку. Отримані результати створили підґрунтя для подальших досліджень за означеним напрямом із залученням більшої кількості пацієнтів та використанням більш чутливих методів статистичного аналізу. Висновки. Вищі значення інфекційного індексу у дітей дошкільного віку поєднуються з меншим початковим сумарним віком їх батьків, меншою кількістю попередніх вагітностей у їх матерів, більшою масою тіла матерів на початку відповідних вагітностей, тривалішими пологами, нижчою оцінкою новонароджених за шкалою Апгар та відсутністю їх вакцинації проти туберкульозу. Значення індексу резистентності у обстежених дітей збільшуються зі зменшенням концентрації гемоглобіну у крові матерів незадовго перед пологами та за відсутності їх вакцинації проти туберкульозу. Інтегральний показник доліхостеномелії у пацієнтів віком 1-6 років має пряму кореляцію з їх віком, а також з такими ретроспективно вивченими предикторами, як індекс маси тіла новонароджених, наявність фетоплацентарної недостатності та загальна кількість ускладнень через сполучнотканинну дисплазію у їх матерів під час вагітності і пологів.

Among the current trends in the systemic prevention of recurrent respiratory infections in preschool children is the differentiated detection and clustering of the most significant ante- and prenatal factors associated with frequent acute respiratory infections. Thus, a comprehensive retrospective investigation of such factors in terms of their association with the integral indicators of acute respiratory infections recurrence in preschool children is exceptionally relevant. The study of particular manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia during recurrent respiratory infections is of great clinical and social relevance. This study research aims at determining the levels of inter-dependency between recurrence indicators of acute respiratory infections in preschool children and ante- and prenatal predictors analyzed retrospectively. Fiftyone children (24 boys and 27 girls) aged 1 to 6 years old, undergoing inpatient treatment for acute respiratory infection, were involved in the clinical study. Two markers of acute respiratory infection recurrence (infection index, resistance index) and dolichostenomelia integral indicator, which is used as the marker of external signs of connective tissue undifferentiated dysplasia, were calculated for each child. In addition, the retrospective analysis of 67 ante- and prenatal factors directly related to the children were examined. The statistical processing of the obtained digital material was performed by IBM SPSS Statistics 26 licensed software. Only non-parametric statistics methods were applied in the purpose. The first stage of investigating the inter-dependency between the acute respiratory infections frequency, the particular manifestations of undifferentiated connective tissue dysplasia, on the one hand, and the anteand prenatal predictors, on the other hand, was carried out. The results obtained provided the grounds for the further research in the outlined direction involving the higher number of patients and using the more sensitive statistical methods. The higher infectious index values in the preschool children correlate with the following factors as lower initial overall age of their parents, smaller number of their mothers’ previous pregnancies, larger mothers’ body weight at the beginning of pregnancies, longer deliveries, lower Apgar scores in the newborns and no vaccination for tuberculosis. The resistance index values in the examined children increase with the simultaneous decreasing in the haemoglobin concentration in the mothers’ blood just before the deliveries and in cases of no vaccination in newborns for tuberculosis. The dolichostenomelia integral indicator in the patients aged from 1 to 6 years directly correlates with their age as well as with such retrospectively studied predictors as the newborns body mass index, the presence of foetoplacental insufficiency and the total number of complications caused by connective tissue dysplasia in their mothers during the pregnancies and deliveries.