Adipose tissue of the greater omentum: morphology and function

Abstract

Великий чепець є одним з органів, що може накопичувати велику кількість жирової тканини. Жирова тканина чепця відіграє ключову роль у місцевій імунній відповіді та містить популяцію мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин. У великому чепці розташовується переважно біла жирова тканина. Білі адипоцити зазвичай мають одну велику ліпідну краплю, яка займає більшу частину клітини, і відносно невелику кількість мітохондрій. Основною функцією білого жиру великого чепця є накопичення та вивільнення енергії у відповідь на зміни рівнів системної енергії. Крім того, біла жирова тканина є важливим ендокринним органом, що виробляє гормони та біологічно активні речовини, які називаються адипокінами та регулюють багато фізіологічних процесів. Мета роботи – узагальнити існуючі наукові дані морфофункціональних особливостей жирової тканини великого чепця та її роль у розвитку ожиріння та цукрового діабету типу 2. Адипокіни відіграють важливу роль у регулюванні метаболізму всього організму, включаючи сприяння чутливості до інсуліну, інсулінорезистентність і запалення. Порушення функції адипокінів, ліпокінів та їх співвідношення відіграє важливу роль у розвитку ожиріння, цукрового діабету 2 типу. Ожиріння та цукровий діабет 2 типу є двома захворюваннями, які в більшості випадків мають спільні метаболічні порушення; однак є й відмінності. Розвитку ожиріння та пов’язаних з ним метаболічних порушень сприяє пластичність жирової тканини. За деякими даними на ріст жирової тканини і зміни метаболічних процесів у ній можуть впливати рівень васкуляризації жирової тканини. Проте, недавні дослідження показують, що у пацієнтів з ожирінням кількість капілярів у тканині вісцерального жиру зменшується порівняно з людьми без ожиріння, а ступінь васкуляризації був майже однаковим незалежно від ступеня ожиріння або зміни метаболічного профілю. Морфологічно у пацієнтів на ожиріння та цукровий діабет типу 2 у вісциральній жировій тканині спостерігається значне збільшення розмірів адипоцитів, але зміни, які виникають у жировій тканині, не є результатом тривалої гіперглікемії, а можуть бути пов’язані з генетичними або епігенетичними факторами пацієнтів. При ожирінні збільшення жирової тканини відбувається за рахунок гіпертрофії і гіперплазії, а це пояснює відносне зменшення кількості судин у жировій тканині.

The greater omentum is one organ that can accumulate a large amount of adipose tissue. Adipose tissue plays a key role in the local immune response and contains a population of multipotent mesenchymal stem cells. The greater omentum contains mainly white adipose tissue. White adipocytes usually have one large lipid droplet that occupies most of the cell and relatively few mitochondria. The primary function of the white fat of the greater omentum is to store and release energy in response to changes in systemic energy levels. In addition, white adipose tissue is an important endocrine organ that produces hormones and biologically active substances called adipokines and regulates many physiological processes. The aim of the work – summarize the existing scientific data on the morphofunctional features of adipose tissue of the greater omentum and its role in the development of obesity and type 2 diabetes. Adipokines play important roles in regulating whole-body metabolism, including promoting insulin sensitivity, insulin resistance, and inflammation. Dysfunction of adipokines, lipokines and their ratio plays an important role in the development of obesity and type 2 diabetes. Obesity and type 2 diabetes are two diseases that in most cases share metabolic abnormalities; however, there are also differences. The development of obesity and associated metabolic disorders is facilitated by the plasticity of adipose tissue. According to some data, the growth of adipose tissue and changes in metabolic processes in it can be influenced by the level of vascularization of adipose tissue. However, recent studies show that in obese patients, the number of capillaries in visceral adipose tissue is reduced compared to non-obese individuals, and the degree of vascularization was almost the same regardless of the degree of obesity or changes in the metabolic profile. Morphologically, patients with obesity and type 2 diabetes have a significant increase in the size of adipocytes in visceral adipose tissue, but the changes that occur in adipose tissue are not the result of prolonged hyperglycemia and may be associated with genetic or epigenetic factors of patients. In obesity, the increase in adipose tissue occurs due to hypertrophy and hyperplasia, which explains the relative decrease in the number of vessels in adipose tissue.