Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine

Abstract

У статті висвітлено питання вивчення психосоціальної дезадаптації хворих із тривожно-депресивними розладами в умовах соціальних та стресових подій в Україні. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із тривожно-депресивними розладами. Пацієнтам встановлено діагноз (F41.2) відповідно до МКХ-10. Сучасний напружений темп життя, високі вимоги до адаптаційних механізмів психіки в умовах пандемії та війни зумовили збільшення поширеності тривожно-депресивних розладів, що супроводжуються різними проявами психосоціальної дезадаптації, що є самостійним явищем, яке може бути як предиктором, так і наслідком психічної патології. Результати патопсихологічної характеристики психосоціальної дезадаптації у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами виявляє складний, багатофакторний характер розвитку дезадаптації. Аналіз результатів обстеження пацієнтів діагностують такі патопсихологічні фактори: висока особистісна та ситуативна тривожність, наявність виражених тривожних розладів, середньо-тяжкі та тяжкі депресивні стани. Ситуація надмірного інформаційного стресу на тлі соціального стресу в Україні вплинула також і на формування вираженого інформаційного типу психосоціальної дезадаптації. Риси надконтролю та педантизму, що посилювали стрес, сприяли підвищенню рівня реактивної тривожності пацієнтів. Поєднання особистісних особливостей та розвиток механізмів фрустрації сприяли зниженню нервово-психічної стійкості та подальшому зниженню адаптаційних реакцій на інформаційний стрес. За результатами дослідження встановлено, що формування психосоціальної дезадаптації визначається високим рівнем особистісної тривожності, наявністю депресивних (80,1%) та тривожних розладів (97,2%), високим рівнем соціальної напруженості та низькою доступністю суб'єктивно найважливіших цінностей (матеріальної забезпеченості, самореалізації, впевненості) у собі, наявність цікавої роботи).

The article presents the result of psychosocial maladaptation issues arising in the social conditions and stress situation in Ukraine. Research has been conducted on 124 patients diagnosed with excitement-depression disorder (F.4.1.2) according to ICD-10. The modern stressful pace of life, high demands on the adaptive mechanisms of the psyche during the pandemic and war have caused an increase in the prevalence of anxiety and depressive disorders, accompanied by various manifestations of psychosocial maladaptation which is an independent phenomenon that can be both a predictor and a consequence of mental pathology. The results of the pathopsychological characteristics of psychosocial maladaptation in patients with anxiety and depressive disorders indicate a complex, multifactorial nature of the development of maladaptation in these patients. According to the analysis in patients of this group were the following pathopsychological factors: high personal and situational anxiety, the presence of severe anxiety disorders, moderate and severe depressive states. The situation of excessive informational stress against the background of social stress in Ukraine influenced the formation of the informational type of maladaptation. Traits of over-control and pedantry, which intensified stress, contributed to an increase in the level of reactive anxiety. The combination of personality traits and the development of frustration mechanisms contributed to a decrease in nervous and mental stability and further complicated adaptive responses to informational stress. The formation of psychosocial maladaptation is determined by a high level of personal anxiety, the presence of depression (80.1%) and anxiety disorders (97.2%), a high level of social stress and low accessibility of subjectively most important values (material security, self-confidence, interesting work).