Individual psychological characteristics of patients with body dysmorphic disorder seeking cosmetic rhinoplasty

Abstract

Зі збільшенням кількості та популярності косметичних процедур та операцій лікарі суміжних спеціальностей все частіше стикаються з пацієнтами з дисморфофобічним розладом тіла, що характеризується надмірною увагою до неіснуючих або незначним дефектів зовнішнього вигляду. Центральне положення носа на обличчі робить ніс однією з найбільш частих проблемних областей у пацієнтів з дисморфофобією. Тому, естетична ринопластика є хірургічною процедурою, на яку зберігається постійний попит серед цих осіб. Метою роботи було визначення індивідуально-психологічних особливостей осіб з дисморфофобією, що звернулися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики. Пацієнтам було проведене комплексне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне та соціально-демографічне обстеження. Діагностична оцінка і систематизація виявлених психічних порушень проводилась у відповідності до критеріїв Міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. В досліджувану групу було включено 30 осіб, які не Мали косметичних вад носа, однак фіксували на ньому невиправдано велику увагу, бу доволені своїм носом і наполегливо вимагали змінити його форму. Із широкого спектру непсихотичних психічних розладів у цих пацієнтів діагностовано дисморфофобічний синдром в межах іпохондричного розладу (F45.2). Депресивна симптоматика, оцінена за шкалою Монтгомері-Асберга (MADRS) переважно як помірно виражена, була виявлена у більшості обстежених (n=18; 60,0%) із середнім бальним показником 26,23±1,4. Аналіз тривожності за методикою Ч.Д.Спілбергера – Ю.Л.Ханіна виявив у 66,7% обстежених високий рівень особистісної тривожності із середнім бальним показником 46,23±1,07, що виявилося значимо (p<0,001) вище за ситуаційну, середнє значення якої визначалося на помірному рівні (37,96±1,26 бали). За результатами опитування за методикою К. Леонгарда-Г. Шмішека встановлено, що в обстежених найчастіше виявлялися окремо або в поєднаннях дистимічний (50,0%) та тривожний (43,3%) типи акцентуації характеру. Враховуючи відсутність абсолютних та відносних показань до оперативного втручання в даної когорти осіб, їхнє намагання виключно за допомогою пластичної хірургії досягти ідеального образу, владнати проблеми особистісного плану, налагодити порушені міжособистісні стосунки, досягти успіху в професійній сфері, а також отримані результати аналізу клініко-психопатологічних та патопсихологічних характеристик таких пацієнтів, є необхідним вдосконалення комплексної системи психотерапевтичних заходів в поєднанні з фармакотерапією, з метою зменшення психопатологічної симптоматики, покращення рівня психосоціального функціонування та створення передумови для прийняття рішення про відмову від операції.

The popularity of cosmetic procedures and surgeries is increasing every year. Patients with body dysmorphophobic disorder (BDD) are seeing more and more physicians from related specialties. The nose, with its central position on the face, is one of the most common problem areas in patients with BDD. Therefore, aesthetic rhinoplasty is a surgical procedure with a constant high demand among these individuals. The aim of the work was to study individual-psychological features of individuals with dysmorphophobia who sought help from a plastic surgeon for cosmetic rhinoplasty. We conducted a comprehensive clinical and anamnestic, clinical and psychopathological, psychodiagnostic and socio-demographic examination of our patients. Diagnostic assessment and systematization of the revealed mental disorders was carried out in accordance with the criteria of the International Classification of Diseases (ICD-10). The study group included 30 people who did not have cosmetic defects of the nose, but who paid unreasonable attention to it, were categorically dissatisfied with their nose and insisted on changing its shape. From a wide range of non-psychotic mental disorders, these patients were diagnosed with dysmorphophobic syndrome within the hypochondriacal disorder (F45.2). Depressive symptoms, assessed on the MADRS scale mainly as moderate, were found in most subjects (n=18; 60.0%) with an average score of 26.23 ± 1.4. According to the State Trait Anxiety Inventory (STAI), 66.7% of patients had a high level of personal anxiety with an average score of 46.23 ± 1.07 points, which was significantly (p <0.001) higher compared with situational anxiety with an average score of (37.96 ± 1.26 points), which corresponded to a moderate level. According to the results of the questionnaire of K. Leongard – G. Shmishek, it was found that the patients most often had dysthymic (50.0%) and anxiety (43.3%) types of accentuation, alone or in combination. Given the lack of absolute and relative indications for surgical intervention in this cohort of individuals, their efforts to achieve an ideal image solely through plastic surgery and solve personal problems, the results of clinical and psychopathological and pathopsychological characteristics of such patients, it is necessary to improve a comprehensive system of psychotherapeutic measures in combination with pharmacotherapy, in order to reduce psychopathological symptoms, improve the level of psychosocial functioning and create the preconditions for decision to abandon surgery.