Методи лікування серцевої недостатності на фоні інфаркту міокарда з поєднаним цукровим діабетом 2 типу

Abstract

Мета - оцінка ефективності застосування еплеренону, емпагліфлозину та їх комбінації у лікуванні серцевої недостатності пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та супутнім цукровим діабетом 2 типу.У пацієнтів з серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка на фоні гострого інфаркту міокарда за умов поєднання з цукровим діабетом 2 типу застосування в схемі терапії комбінації еплеренону та емпагліфлозину має перевагу відносно впливу на лабораторні та структурно- функціональні показники серця. При коморбідній патології схема лікування, що включає еплеренон та емпагліфлозин сприяє більш виразному зменшенню рівня натрійуретичного пептиду, індекса маси міокарда лівого шлуночка та відносної товщини стінки лівого шлуночка порівняно з хворими, які отримували стандартну схему лікування або один з медикаментозних середників. Зниження активності маркеру біомеханічного стресу натрійуретичного пептиду та збільшеня фракції викиду лівого шлуночка на тлі зниження рівня концентрації глікованого гемоглобіну забезпечуює зворотнє ремоделювання міокарда, корекцію систолічної дисфункції ЛШ та вуглеводного обміну.

The aim is to evaluate the effectiveness of eplerenone, empagliflozin and their combination in the treatment of heart failure in patients with acute myocardial infarction and concomitant type 2 diabetes.In patients with heart failure with a preserved left ventricular ejection fraction against the background of an acute myocardial infarction, combined with type 2 diabetes, the use of a combination therapy of eplerenone and empagliflozin has an advantage in relation to the effect on laboratory and structural and functional parameters of the heart. With comorbid pathology, the treatment regimen including eplerenone and empagliflozin contributes to a more pronounced reduction in the level of natriuretic peptide, the left ventricular myocardial mass index, and the relative thickness of the left ventricular wall compared to patients who received a standard treatment regimen or one of the medicinal agents.A decrease in the activity of the biomechanical stress marker natriuretic peptide and an increase in the ejection fraction of the left ventricle against the background of a decrease in the concentration of glycated hemoglobin ensures reverse remodeling of the myocardium, correction of LV systolic dysfunction and carbohydrate metabolism.