Результати міографії жувальних м’язів у молодих людей різних соматотипів

Abstract

Мета роботи – визначити функціональний стан зубощелепної ділянки шляхом виміру ЕМГ активність жувальних м’язів у молодих людей різних соматотипів. Об’єкт і методи. Обстежено 44 молоді людини, які мали аномалії прикусу I класу за класифікацією Angle (1906). В залежності від величини індексу L. Rees – H.J. Eisenk (1945) всі обстежені розподілялись на три соматотипи: гіперстенічний – 8 осіб, нормостенічний – 22 особи та астенічний 14 осіб. Для визначення функціонального стану зубощелепної ділянки всім пацієнтам проводили ЕМГ скроневих та жувальних м’язів у пробах: стиснення зубів з обох боків, висунення нижньої щелепи вперед, зміщення назад, максимального стиснення зубів. Фіксували максимальну та середню амплітуду, симетричність активності жувальних м’язів у кожного пацієнта. Отримані у процесі обстеження пацієнтів кількісні показники аналізувалися методами математичної статистики з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m). Визначено, що біоелектрична активність жувальних м’язів у пробі стиснення зубів зліва була вища за по казники ЕМГ-активності скроневих м’язів у астеніків (при максимальній (р>0,05) амплітуді, середній амплітуді і поверхні р<0,05), що є свідченням фізіологічної функції жувальних м’язів у молодих людей цієї групи у даній пробі. Результати проби у гіперстеників показали перевищення показників активності жувальних м’язів над скроневими при максимальній амплітуді (р<0.05), та поверхні скорочень (р≤0,05) амплитуде, средней амплитуде и поверхности р>0,05, и поверхности сокращений (р≤0,05). Висновок. У молодих людей різних соматотипів визначений функціональний дисбаланс у діяльності жувальних м’язів. Цель работы – определить функциональное состояние зубочелюстной области путем измерения ЭМГ-активности жевательных мышц у молодых людей разных соматотипов. Объект и методы. Обследовано 44 молодых людей, имеющих аномалии прикуса I класса по классификации Angle (1906). В зависимости от величины индекса L. Rees – H.J. Eisenk (1945) все обследованные поделены на три соматотипа: гиперстенический – 8 человек, нормостенический – 22 человека и астенический – 14 человек. Для определения функционального состояния зубочелюстной области всем пациентам проводили ЭМГ височных и жевательных мышц в пробах: сжатия зубов с обеих сторон, выдвижения нижней челюсти вперед, смещения назад, максимального сжатия зубов. Фиксировали максимальную и среднюю амплитуду, симметричность активности жевательных мышц у каждого пациента. Полученные в процессе обследования пациентов качественные показатели анализировались методами математической статистики с вычислением средних значений (М), дисперсии (σ) и ошибок средних значений (m). Определено, что биоэлектрическая активность жевательных мышц в пробе сжатия зубов слева была выше показателей ЭМГ-активности височных мышц у астеников (при максимальной (р>0,05) амплитуде, средней амплитуде и поверхности р0,05, и поверхности сокращений (р<0,05) Вывод. У молодых людей разных соматотипов определен функциональный дисбаланс в деятельности жевательных мышц.

The objective of this study is to evaluate the functional condition of dento-facial area by measuring electromyographic (EMG) activity of masticatory muscles in adolescents of different somatotypes. Object and methods. The study included 44 adolescents (mean age 25,2±0,45) who were diagnosed to have Angle’s Class I malocclusion (1906). Body type of male and female individuals was assessed by applying L. Rees – H.J. Eisenk index (1945). Depending on the index values obtained all subjects were divided into three somatotypes: 8 individuals were found to have hypersthenic body type; 22 individuals had normosthenic body type; and 14 individuals were of asthenic body type. To evaluate the functional condition of dento-facial area, all adolescents were subjected to EMG of temporalis and masseter muscles in the following tests: maximum teeth clenching on the left and right sides, mandible forwards shift (protrusion), mandible backwards shift (retrusion), maximum teeth clenching. We registered maximum and mean amplitudes, symmetry of masticatory muscle activity for each study participant. The findings obtained were processed by using the methods of mathematical statistics to calculate the sample mean (M), dispersion (σ), and the error of mean (m). The difference probability of the findings obtained was found by Student’s t-test; to assess the correlation between semiquantitative and qualitative characteristics, we applied non-parametrical R. Spearman correlation coefficient. The correlation coefficients were considered statistically significant in the case of a probability error p 0,05) that conforms with normal indices. We revealed the bioelectric activity of the masticatory muscles in the test on teeth clenching on the left side was higher than the indices of EMG activity of the temporal muscles in asthenic individuals (with maximum (p> 0.05) amplitude, mean amplitude and area p0.05, for mean amplitude p0.05, and contraction area (p<0.05). Conclusion. The study has found out a functional imbalance in masticatory muscle activity in adolescents of different somatotypes.