Предметно-мовне інтегроване навчання під час викладання української мови як іноземної за професійним спрямуванням

Abstract

На сучасному етапі розвитку вищої освіти інтерес до вивчення української мови як іноземної за професійним спрямуванням як ніколи великий, так як сьогодні відбуваються тенденції до взаємодії фахівців різних профілів у підготовці іноземних здобувачів освіти. Однією з ключових вимог до підготовки фахівців є оволодіння українською мовою спеціальності. Це завдання не може бути вирішено без перегляду змісту навчання української мови як іноземної за професійним спрямуванням з метою встановлення більш тісного зв’язку між мовою та предметами за фахом [1; 2]. Актуальність предметно-мовного інтегрованого навчання полягає в тому, що іноземні здобувачі освіти мають не просто отримувати знання з окремих дисциплін, а вміти користуватися в інтегрованому зв’язку апаратом кожної дисципліни, що в свою чергу сприятиме активізації їх пізнавальної та професійної діяльності. Це дасть змогу іноземним здобувачам освіти відпрацьовувати теоретичні основи предмета, виконуючи завдання з української мови як іноземної за професійним спрямуванням відповідно до професійної спрямованості і, отже – розвивати професійні якості. Також, це є одним із стимулів підвищення ефективності навчання та інтересу здобувачів до вивчення української мови як іноземної за професійним спрямуванням зокрема. Метою статті є з’ясування основних характерологічних рис предметно-мовного інтегрованого навчання української мови як іноземної за професійним спрямуванням, його переваг у формуванні в іноземних здобувачів освіти медичних університетів навичок фахової комунікації.