Знову до питання класифікації, клініки та лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей

Abstract

Останнім часом серед дитячого населення України значно збільшилась частота діагностування гемангіом, які являються дизонтогенетичними утвореннями та виникають із гіперплазованого ендотелія судин . Не дивлячись на достатню обізнаність лікарів усіх спеціальностей стосовно них, помилки при верифікації їх виду сягають 15%. Звертають на себе увагу і складнощі, що виникають при діагностиці глибокорозташованих судинних утворень. Враховуючи наявність значної кількості особистих напрацювань з цього питання, ми поставили за мету провести співставлення отриманих нами результатів з даними, представленими іншими дослідниками в періодичних наукових виданнях. В основу роботи покладено обстеження та лікування протягом 6 років 46 дітей віком від народження до 17 років з різними нозологічними формами гемангіом з їх локалізацією на обличчі і шиї. Всім проводилося загальноклінічне обстеження, а в складних випадках застосовували додаткові та спеціальні методи дослідження, що дозволило визначитися з вибором оптимального варіанту лікувальних заходів і його об’ємом. Проведення порівняння отриманих нами результатів дозволило встановити, що питання вивчення гемангіом з високою проліферативною активністю потребують участі спеціалістів різного профілю. При великих та глибокорозташованих формах лікування необхідно розпочинати з глюкокортикоїдної терапії або призначення кардіоселективних інгібіторів бета-адренорецепторів із застосуванням в подальшому корегуючих заходів. Слід враховувати, що до вирішення питання стосовно методу і обсягу лікувально-профілактичних заходів на етапах надання спеціалізованої допомоги необхідно підходити індивідуально. При цьому, використання в сукупності загальноклінічних методів діагностики та застосування, за показаннями, додаткових і спеціальних методів дослідження дозволяє об’єктивно оцінити клінічну ситуацію в кожному конкретному випадку та сформувати план супроводу дітей на всіх періодах динамічного спостереження.

The incidence of hemangiomas, originating from hyperplastic endothelium of the blood vessels, has notably increased among the pediatric population in Ukraine. Despite widespread awareness among doctors of various specialties, errors in the accurate identification of their type can reach up to 15%. Notably, challenges in diagnosing deep vascular lesions persist. Leveraging our substantial personal experience on this matter, we aimed to compare our findings with those presented by other researchers in scientific publications. This study is based on the examination and treatment of 46 children, ranging in age from birth to 17 years, presenting various nosological forms of hemangiomas localized on the face and neck, over a span of 6 years. All subjects underwent a comprehensive clinical examination, and in complex cases, additional specialized research methods were employed to determine the optimal course of treatment measures and their extent. Upon comparing our results, we found that investigating hemangiomas with high proliferative activity necessitates the involvement of specialists from diverse disciplines. For larger and deeply situated forms, the initial approach to treatment should involve glucocorticoid therapy or the administration of cardio-selective beta-adrenoceptor inhibitors, followed by subsequent corrective measures. It is important to consider that determining the method and extent of treatment and preventive measures during specialized care stages should be approached on an individual basis. Simultaneously, the application of general clinical diagnostic methods, along with additional and specialized research methods as needed, enables an objective assessment of the clinical situation in each case, facilitating the development of a comprehensive plan to support children throughout all periods of dynamic observation.