Comparative analysis of assessment and self-assessment of media literacy of students of higher medical education at bachelor's and master's level

Abstract

The article is devoted to the study of the level of media competence among students of higher medical education at the master's and bachelor's levels and a comparative analysis of the obtained results. The difference in the use of media literacy skills among the surveyed students was revealed. Part of the interviewees does not know how to check the source of information correctly, which causes the spread of unreliable information. The skill of correctly searching for medical data on the Internet and checking it is also insufficiently developed. Almost half of the respondents in both groups use the links offered by the search engine regardless of the source of information. A rather low number of medical education students use specialized medical databases. The majority of the students use information from textbooks to avoid mistakes. Some respondents believe that medical information cannot be unreliable. The vast majority of students, regardless of the educational level of higher education (bachelor's or master's), believe that they have mastered the basics of media literacy, although the skill of showing a critical attitude to information sources in the course of independent activities is not sufficiently developed. Therefore, there is a need to deepen media competences not only among students of higher medical education at the bachelor's level, but also at the master's level.

Стаття присвячена медіаграмотності як ключовій soft skill у 21 столітті. Це розглядається як уміння ефективно взаємодіяти з медіапростором, правильно розуміти, оцінювати інформацію, аналізувати, передавати її іншим, дотримуючись медіакультурних цінностей, уподобань і стандартів. Метою нашого дослідження стало встановлення рівня оволодіння навичками медіаграмотності серед студентів бакалаврського та магістерського рівня вищої медичної освіти. Проведено опитування 147 здобувачів вищої медичної освіти, серед яких 42 особи, що проходять навчання за спеціальністю 223 «Медсестринство», освітня кваліфікація – бакалавр медсестринства, денна та заочна (дистанційна) форми навчання (І група) та 105 здобувачів вищої медичної освіти за спеціальністями «222 Медицина» та «228 Педіатрія» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти з повною загальною середньою освітою (ІІ група). В результаті опитування виявилося, що більшість респондентів вивчали медіа грамотність в школі або коледжі та університеті, але на практиці ці знання не завжди використовують. Опитані студенти не приділяють достатньо уваги перевірці джерела інформації або роблять це неправильно. Також недостатньо напрацьованою є навичка правильного пошуку медичної інформації в інтернеті та її перевірки. Майже половина опитаних в обох групах використовують лінки, що пропонує пошукова система без урахування джерела інформації. Доволі низький рівень здобувачів медичної освіти користуються спеціалізованими медичними базами даних.Щоб уникнути помилок більшість студентів користуються інформацією з підручників. Кожен сьомий з опитаних вважає, що медична інформація не може бути недостовірною. Висновок. Переважна більшість здобувачів освіти незалежно від освітнього рівня вищої освіти (бакалаврського чи магістерського) вважають, що опанували основи медіаграмотності, хоча навичка виявляти критичне ставлення до інформаційних джерел в ході самостійної діяльності є недостатньо сформованою. В обох досліджуваних групах констатовано внутрішнє бажання здобувача освіти саморозвиватися в аспекті вдосконалення медіакомпетентності, що вимагає відповідних додаткових зусиль з боку викладачів, особливо клінічних дисциплін.