Дискусія в історії філософського пізнання

Abstract

Стаття присвячена вивченню дискусії в історії філософського пізнання. Проаналізовано підходи до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля та ін. Визначено особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Встановлено, що важливою причиною розвитку дискусії є той факт, що античні мислителі вже почали усвідомлювати внутрішній діалектичний характер матеріальних, природних, суспільних процесів і явищ. Філософія більше, ніж будь-яка інша галузь знання, потребує дискусій. Де немає свободи дискусій, там немає і справжньої філософії. У суперечці народжується істина. Напевно, немає іншої такої загальновідомої аксіоми, як ця. Але немає й іншої людської діяльності, щодо якої робилися б настільки діаметрально протилежні оцінки. Одні називали суперечку своєю долею, своєю стихією, інші уникали її. Кант, Галілей відчували задоволення від боротьби думок. Ньютон, Дарвін ухилялися від суперечок та полеміки, вважаючи, що, крім витрати часу та поганого настрою вони ні до чого не призводять. Але й ті й інші прагнули істини. Для з’ясування істини необхідне дослідження обох позицій, потрібна дискусія, якою користуються не противники, а співрозмовники і всі прагнуть не перемоги, а дійти до згоди, до взаєморозуміння, через аналіз та синтез думок, до єдності поглядів на проблему. Отже, дискусія, діалог, діалектична бесіда, швидше, приведуть до істини (або до єдиної мети), ніж суперечка, насичена емоційними перешкодами, темпераментними випадами, бажанням уразити противника, завдати йому удару болючіше і будь-яким шляхом відстояти свою думку. І чим лютіше розпал пристрастей, чим впертіші супротивники, що переконують у своїх поглядах, тим далі вони відходять від істини. У ході дискусії виробляються нетрадиційні підходи до вирішення складних проблем, виносяться конкретні практичні пропозиції, робляться узагальнення, оцінюються висунуті ініціативи. Дискусії пробуджують у людях активність, зацікавленість, підвищують взаємну вимогливість, самокритичність, посилюють контроль за виконанням конкретних рішення. У статті розглянуті деякі головні філософські дискусії, бесіди, диспути, у ході яких стикалися різні погляди та точки зору.

The article is devoted to the study of the debate in the history of philosophical knowledge. The approaches to the problem of the discussion of the greatest philosophers: Socrates, Aristotle, Kant, Hegel, etc. are analyzed. The features of discourse in antiquity, the Middle Ages, and modern times have been determined. It is established that an important reason for the development of the discussion is the fact that ancient thinkers already began to realize the internal dialectical nature of material, natural, social processes and phenomena. Philosophy, more than any other field of knowledge, needs debate. Where there is no freedom of discussion, there is no true philosophy. Truth is born in controversy. There is probably no other axiom as universally known as this one. But there is no other human activity to which such diametrically opposite evaluations would be applied. Some called the dispute their fate, their element, others avoided it. Kant and Galileo felt pleasure in the struggle of ideas. Newton and Darwin shied away from disputes and polemics, believing that, apart from wasting time and bad mood, they lead to nothing. But both of them sought the truth. In order to find out the truth, it is necessary to study both positions, we need a discussion that communicates not opponents, but interlocutors, and everyone strives not to win, but to reach an agreement, to mutual understanding, through the analysis and synthesis of opinions, to the unity of views on the problem. Therefore, a discussion, a dialogue, a dialectical conversation will lead to the truth (or to a single goal) faster than a dispute saturated with emotional obstacles, temperamental outbursts, the desire to offend the opponent, to strike him more painfully and to defend his opinion by any means. And the fiercer the heat of passions, the more stubborn opponents who convince in their views, the further they depart from the truth. In the course of the discussion, non-traditional approaches to solving complex problems are developed, specific practical proposals and generalizations are made, and proposed initiatives are evaluated. Discussions awaken people’s activity and interest, increase mutual demands, self-criticism, strengthen control over the implementation of specific decisions. The article examines some of the main philosophical discussions, conversations, debates during which different views and points of view collided.