Тактика лікаря-стоматолога під час ортопедичного лікування різними конструкціями протезів за нестандартних клінічних ситуацій

Abstract

У клініці ортопедичної стоматології у виборі різних конструкцій протезів обов’язковим є врахування стану елементів протезного ложа, а саме: наявність, кількість і розташування зубів, характеристика слизової оболонки, а також кісткової основи. У деяких пацієнтів спостерігаються симетричні кісткові утвори (торуси) по внутрішній поверхні нижньої щелепи різної форми й величини із вираженим піднутренням чи без нього. Ці альвеолярні торуси не завдають шкоди пацієнтам, неболючі, про їх наявність пацієнти отримують інформацію на прийомі в лікаря для професійного огляду, за необхідності лікування зубів чи протезування ротової порожнини. Виготовленню незнімних конструкцій вони не заважають. Наявність екзостозів є протипоказанням до протезування знімними протезами й потребує спеціальної хірургічної підготовки. Якість виготовлення протезів таким пацієнтам залежить від стану тканин протезного ложа, методики одержання відбитка, якості відбиткових і базисних матеріалів, лабораторних етапів зуботехнічної роботи, досвіду користування знімними конструкціями, психологічного стану пацієнта, його характерологічних особливостей і багатьох інших факторів. Користування знімними протезами ускладнене внаслідок виникнення травматичного протезного стоматиту й потребує неодноразової корекції базису. Корекцію протезів для усунення ділянок підвищеного тиску виконують у день накладання протезів, а також повторно під час контрольних відвідувань. Особливу увагу необхідно звертати на ділянки протезного ложа з наявними екзостозами під тонким шаром слизової оболонки, на мéжі протезів, а також оклюзійні контакти. Метою дослідження стало визначення тактики лікаря-стоматолога-ортопеда в нестандартних клінічних ситуаціях за наявності кісткових утворів, що змінюють конфігурацію щелеп. Завдання передбачали всебічне обстеження пацієнтів, визначення показань до спеціальної підготовки до протезування й обґрунтування вибору методу ортопедичного лікування, зокрема протезування з опорою на дентальних імплантатах. У процесі виконання роботи проаналізовано ортопантомограми, комп’ютерну томографію щелеп із наявними кістковими утворами й несприятливими клінічними умовами для протезування, вивчено діагностичні моделі, проведено паралелометрію. У випадках, коли в пацієнтів наявні численні кісткові утвори, є необхідність вирівнювання форми альвеолярного відростка зі значним видаленням кістки, що надалі прискорює процеси атрофії, ускладнює чи унеможливлює протезування. У зв’язку з цим тактика лікаря-стоматолога має бути гнучкою у виборі й обґрунтуванні методу ортопедичного лікування пацієнтів з альвеолярними торусами й екзостозами. Обов’язковою має бути співпраця лікарів-стоматологів-ортопедів, хірургів і онкологів.

In the clinic of prosthetic dentistry, when choosing different prosthesis designs, it is mandatory to take into account the condition of the prosthetic bed elements, namely: the presence, number and location of teeth, characteristics of the mucous membrane, and the bone foundation. In some patients, symmetrical bone formations (torus) along the inner surface of the mandible of various shapes and sizes with or without a pronounced undercutes are observed. These alveolar tori do not cause harm to patients, are painless, and patients receive information about their existence when they visit a doctor for a professional examination, the need for dental treatment or oral prosthetics. They do not interfere with the manufacture of fixed structures. The presence of exostoses is a contraindication to prosthetics with removable dentures and requires special surgical training. The quality of denture manufacturing for such patients depends on the condition of the prosthetic bed tissues, the method of taking an impression, the quality of impression and base materials, laboratory stages of dental work, experience in using removable structures, the patient's psychological state, his or her characteristic features and many other factors. The use of removable dentures is complicated due to the occurrence of traumatic denture stomatitis and requires repeated correction of the base. Correction of the dentures to eliminate areas of increased pressure is performed on the day of denture placement, as well as repeatedly during follow-up visits. Particular attention is paid to areas of the denture bed with exostoses under the thin layer of the mucous membrane, the borders of the dentures, and occlusal contacts. The aim of the study was to determine the tactics of a dentist in non-standard clinical situations in the presence of bone formations that change the configuration of the jaws. The tasks included a comprehensive examination of patients, determination of indications for special preparation for prosthetics and justification of the choice of orthopedic treatment method, including prosthetics supported by dental implants. In the course of our work, we analyzed orthopantomograms, computed tomography of jaws with existing bone formations and unfavorable clinical conditions for prosthetics, studied diagnostic models, and performed parallelemetry. In cases where patients have numerous bone formations, it is necessary to align the shape of the alveolar ridge with significant bone removal, which further accelerates the processes of atrophy, complicates or makes prosthetics impossible. In this regard, the dentist's tactics should be flexible in choosing and justifying the method of orthopedic treatment of patients with alveolar torus and exostoses. Cooperation of dentists, orthopedists, surgeons and oncologists should be mandatory.