Аналіз проблем взаємозв’язку показників якості життя пацієнта з принципами виготовлення знімних ортопедичних конструкцій зубних протезів

Abstract

Дослідження якості життя пацієнта може стати важливим критерієм оцінки ефективності лікування захворювання, а також порівняння ефективності різних програм: консервативного й хірургічного лікування, різних видів лікарської терапії, реабілітаційних режимів і т.д. Протягом останніх років дедалі більше уваги приділяється здоров'ю, зокрема стоматологічному, пов'язаному з дослідженням показників якості життя. Мета дослідження – проаналізувати взаємозв’язок показників якості життя пацієнта з організацією його стоматологічної реабілітації знімними конструкціями зубних протезів і лікуванням часткової й повної адентії. Для проведення дослідження було відібрано 56 пацієнтів, які звернулися по стоматологічну допомогу щодо часткової чи повної адентії. Однією з умов формування вибіркової статистичної сукупності були її однорідність за віково-статевим складом, загальносоматичний статус. Для аналізу даних показників якості життя пацієнтів із частковою і повною адентією було взято за основу опитувальник SF-36 (англ. The Short Form-36) у порівнянні до і після ортопедичного лікування з метою оцінки його ефективності. При цьому враховували фактори й об'єктивного, і суб'єктивного характеру, здатні впливати на якість життя пацієнтів при протезуванні. Показники якості життя пацієнтів із частковою адентією (ЧА1 група) і повною адентією (ПА2 група) за статтю й віком до і після лікування частковими знімними й повними знімними конструкціями зубних протезів визначено за допомогою опитувальника SF-36 у порівнюваних групах. У цілому за результатами аналізу зазначено статистично достовірне (Р<0,05) зниження показників якості життя за всіма шкалами у хворих із повною адентією (ПА) у порівнянні з групою хворих із частковою адентією (ЧА). Оцінка показників якості життя має надзвичайно велике клінічне і прогностичне значення для встановлення діагнозу, вибору методу ортопедичного лікування й оцінки віддалених результатів протезування. Ці дані необхідно враховувати в практичній діяльності лікарів-стоматологів-ортопедів для профілактики нерідких конфліктів, які виникають через невідповідність очікування пацієнтів прогнозованим результатам лікування і результату реабілітаційних заходів.

Assessing the quality of patient's life can become a crucial criterion when evaluating the effectiveness of disease treatment, as well as when comparing the efficiency of various programs: conservative and surgical treatment, various types of drug therapy, rehabilitation regimens, etc. In recent years, increasing attention has been paid to health, particularly dental, associated with the study of the life quality indicators. The purpose of our study was to analyze the relationship between patient's quality of life indicators and the organization of the patient's dental rehabilitation with removable denture structures and the treatment of partial and complete adentia. The study included 56 patients who sought dental care for partial or complete adentia. One of the conditions for forming the selective statistical population was its homogeneity in terms of age and gender composition, as well as general somatic status. When analyzing the data on the life quality of patients with partial and complete adentia, we used the SF-36 questionnaire (The Short Form-36) as a basis, comparing the data both before and after prosthetic treatment to evaluate its effectiveness. Moreover, we took into account both objective and subjective factors that could affect the life quality of patients during prosthetic treatment. The results of quality of life indicators in patients with partial adentia (PA-1 group) and complete adentia (CA-2 group) considering gender and age before and after treatment with partial removable and complete removable dentures, were determined applying the SF-36 questionnaire in compared groups. Thus, analyzing the overall picture, it is possible to note a statistically significant (Р<0.05) decrease in quality of life indicators on all scales in patients with complete adentia (CA) compared to the group of patients with partial adentia (PA). The evaluation of quality of life indicators has an extremely important clinical and prognostic value when making diagnosis, selecting prosthetic treatment method, and evaluating the long-term prosthetic outcomes. These data should be taken into account in the practical activities of prosthetic dentists, to prevent common conflicts arising due to the inconsistency of patients' expectations with the predicted results of treatment and the results of rehabilitation measures.