Cучасні погляди на діагностику гострого тяжкого панкреатиту

Abstract

Гострий панкреатит – захворювання, що характеризується запаленням тканини підшлункової за-лози. Гострий панкреатит являється актуальною проблемою ургентної хірургії, що пов’язано з його лідируючим місцем серед всієї ургентної хірургічної патології та наростанням відсотку виникнення тяжких, ускладнених форм. Підвищення відсотку негативного ефекту лікування гострого панкреатиту пов’язано із запізнілою діагностикою тяжких форм та його ускладнень, як результат відсутності високоефективної шкали оцінки тяжкості захворювання, що призводить до неаргументованого хірургічного втручання. Ранній тяжкий панкреатит характеризується швидкопрогресуючим перебігом, що призводить до органної недостатності, гіпоксії, формування вогнищ некрозу, абдомінального сепсису, абдомінального компартмент-синдрому. До найбільш специфічних шкал ранньої діагностики гострого панкреатиту відносяться: шкала критеріїв первинної оцінки тяжкості гострого панкреатиту, шкала Ranson та шкала BISAP. Сучасна діагностика тяжкої форми гострого панкреатиту базується на 2 основних міжнародних класифікаціях Revised Atlanta Classification – 2012 та Determinant-based classification – 2012. Для оцінки ступеню запалення під-шлункової залози, за даними КТ, використовують шкалу Balthazar, яка входить в Computer Tomography Severity Index разом із визначенням площі некрозу підшлункової залози. Метою даної роботи є покращення діагностики гострого тяжкого панкреатиту. Дослідження проведено на ос-нові оцінки історій хвороб 20 пацієнтів із гострим панкреатитом, які знаходилися на лікуванні в хірургічному стаціонарі 2-ої міської лікарні м. Полтава в період з 2021 по 2022 роки. Аналіз показав, що виконання мультиспіральної комп’ютерної томографії в період 48-72 години після початку захворювання дає змогу адекватно оцінити тяжкість перебігу захворювання, що неодмінно має прямий вплив на тактику подальшого лікування пацієнтів, знижує необхідність хірургічного лікування та ризик смерті пацієнтів.

Acute pancreatitis represents a significant challenge in urgent surgery. It holds a prominent position among urgent surgical diseases, with a rising incidence of severe, complicated forms. The increase in the negative outcomes of acute pancreatitis treatment is linked to delayed diagnosis of severe forms and their complications, owing to the absence of a highly effective severity assessment scale. This deficiency contributes to unjustified surgical interventions. Early severe pancreatitis manifests with a rapidly progressive course leading to organ failure, hypoxia, necrotic foci formation, abdominal sepsis, and abdominal compartment syndrome. Specific scales for early diagnosis include the criteria scale for primary assessment of acute pancreatitis severity, the Ranson scale, and the BISAP scale. The modern diagnosis of severe acute pancreatitis relies on two key international classifications: the Revised Atlanta Classification (2012) and the Determinant-based classification (2012). To assess the intensity of pancreatic inflammation by CT scan, the Balthazar scale is used, which is included in the Computer Tomography Severity Index and enables to determine the area of pancreatic necrosis.The purpose of this study is to improve the diagnosis of acute severe pancreatitis.The study was carried out by assessing the medical records of 20 patients diagnosed with acute pancreatitis who received treatment at the Surgical Inpatient Department of the 2nd City Hospital, Poltava, from 2021 to 2022.The analysis revealed that conducting a computer tomography within the 48-72 hours from the onset of the disease enables a comprehensive assessment of its severity. This assessment significantly influences the subsequent treatment approach, reducing the necessity for surgical intervention and lowering the risk of patient mortality.Hence, in alignment with contemporary classifications and diagnostic perspectives on acute pancreatitis, MSCT assumes a pivotal role, significantly influencing the selection of treatment strategies in all cases. This inclusion facilitates timely surgical interventions and allows for adjustments to conservative therapy based on the severity of pancreatic inflammation. It is advisable, however, to conduct computed tomography 48-72 hours after the onset of pain to adequately assess the pancreatic condition. Morphological changes in the pancreas typically do not manifest within the initial day of the disease, making early CT diagnostics potentially misleading regarding the true state and severity of acute pancreatitis.