Вплив тривоги і депресії на фізичний компонент якості життя сільського і міського населення з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби

Abstract

Метою роботи було визначити наявність тривожно-депресивних розладів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та визначити їх вплив на складові фізичного компоненту здоров’я в залежності від місця проживання хворих. Матеріали і методи дослідження. Для вирішення даної проблеми було проведено аналіз лікування 152 пацієнтів з гіпертонічною хворобою та коморбідним її перебігом, що знаходилися на лікуванні у Комунальному підприємстві «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради» з 2018 по 2022 роки. Пацієнти були розділені на 3 групи, в залежності від варіантів перебігу гіпертонічної хвороби, яким визначали рівень тривоги та депресії, а також визначали їх фізичний компонент якості життя за допомогою анкетування у сільських та міських жителів окремо. В результаті проведеного дослідження встановлено, що рівень фізичного компоненту якості життя достовірно (p<0,05) знижується із наростанням коморбідності. Також встановлено, що рівень тривоги та депресії впливає на показники фізичного компоненту якості життя (r>0,90). Окремо слід зазначити клінічно значиму різницю (10 і більше балів) у пацієнтів з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цукровим дібетом 2 типу, що проживали у місті та селі. Так показник фізичного функціонування (PF) у жителів міської місцевості був вищим і складав 56,5±1,1 (95% ДІ 54,1-58,9) проти 44,8±1,8 (95% ДІ 41,0-48,6) (р<0,05)) – у сільських жителів; та показник загального здоров’я (GH) аналогічно був вищим у жителів міської місцевості 48 (43,5-52,5) проти 38 (35-48) – у сільських жителів (U-критерій Манна- Вітні – 61, р<0,001). Таким чином, прояви тривоги і депресії частіше спостерігали у пацієнтів сільської місцевості, з коморбідним перебігом гіпертонічної хвороби.

The aim of this study is to determine the presence of anxiety-depressive disorders in patients with hypertension and to determine their impact on the physical component of health, depending on the place of their residence of patients. Participants and methods. The study included 152 patients with hypertension and its comorbid conditions who received treated at the Poltava Regional Clinical Medical Cardiovascular Centre from 2018 to 2022. The patients were divided into three groups based on the progression of hypertension and were subsequently evaluated for anxiety and depression. Additionally, their physical component of quality of life was assessed using a questionnaire, with separate analyses conducted for residents in rural and urban settings. The study has found that the level of the physical component of quality of life significantly (p<0.05) decreases with increasing comorbidity. It has been also revealed that the level of anxiety and depression affects the indicators of the physical component of quality of life (r>0.90). A clinically significant difference (10 points or more) has been be noted in patients with comorbidities between hypertension, coronary heart disease, and type 2 diabetes mellitus living in urban and rural areas. Thus, the physical functioning (PF) score was higher in urban residents and amounted to 56.5±1.1 (95% CI 54.1-58.9) versus 44.8±1.8 (95% CI 41.0-48.6) (p<0.05) in rural residents; and the general health (GH) score was similarly higher in urban residents 48 (43.5-52.5) vs. 38 (35-48) in rural residents (Mann-Whitney U test - 61, p<0.001). Thus, manifestations of anxiety and depression were more often observed in patients from rural areas with comorbid hypertension.