Effectiveness of acetylsalicylic acid in correction of post-stroke fatigue during acute cerebrovascular events

Abstract

Post-stroke fatigue (PSF) is a common and often debilitating sequela of strokes that affects more than one third of stroke patients. Recent investigations revealed etiologic and pathogenetic heterogeneity of PSF depending on the time after acute cerebrovascular event (ACE). PSF that occur during acute stroke is associated predominantly with biological factors, including stroke-inducing immune and inflammatory reactions. In particular, we found significant associations between clinical features of PSF and certain regularities of C-reactive protein (CRP) and interleukin (IL)-1β levels in blood serum during the first 3 months after ACE occurrence. Given that there is not a clearly defined etiology for PSF, there are no rationally informed interventions. Іf dysregulation of the immune response isan important contributing factor to PSF, interventions that lessen inflammation would be appropriate treatment strategies. Іt would be reasonable to consider ASA, albeit at a higher dose than is normally used for secondary stroke prevention, as a treatment for PSF. Thus, it is advisable to study effects of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on markers of system inflammation an don PSF clinical course during the first 3 months after ACE occurrence. Objective: to study effectiveness of ASA at the anti-inflammatory dose (300 mg a day) on PSF clinical course and ASA effects on markers of system inflammation during the first 3 months after acute cerebrovascular event (ACE) occurrence. We recruited in the study 39 in hospital patients with ischemic strokes and transient ischemic attacks (TIA) who needed to take acetylsalicylic acid (ASA). All patients had been diagnosed with PSF within the first 3 days after ACE onset. PSF was diagnosed by use of questionnaire – Fatigue Assessment Scale (FAS). We formed two groups of patients. The first group (control PSF group) consisted of 24 patients who used ASA according to «Unified clinical protocol for medical care. Ischemic stroke (emergency, primary, secondary (specialized) medical aid, medical rehabilitation)» - after excluding hemorrhagic stroke by neuroimaging it was started ASA intake in the doses of 150-300 mg a day enterally during hospital stay with subsequent intake of 75-150 mg a day (prophylactic dose) continuously after hospital discharge. The second group (ASA PSF group) had 15 patients who started to use ASA just after excluding hemorrhagic stroke in the dosage of 300 mg a day for 3 months with subsequent dose reduction to 75-150 mg a day (prophylactic dosage) continuously. Diagnosis of PSF presence/absence, measurement of PSF severity and simultaneous measurement of systemic inflammatory markers in blood serum were carried out at the certain time points after ACE onset: at the first 3 days, at 1 month and at 3 months. Concentrations of СRP, IL-1β andIL-6 in blood serum were measured by enzyme-linked immunosorbent assay. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months in patients who had been diagnosed with PSF within the first days after ACE occurrence is associated with significant decreasing of PSF intensity due to FAS in comparison with using of preventive ASA doses. The use of ASA in the dose of 300 mg a day during 3 months after ACE occurrence is associated with significant modification of post-stroke inflammatory response in form of CRP and IL-1β blood level changes.

Постінсультна втома (ПІВ) – поширений і часто виснажливий наслідок інсультів, який спостерігається більше, ніж у третини хворих на інсульт. Недавні дослідження виявили етіологічну та патогенетичну гетерогенність ПІВ залежно від часу виникнення після гострої цереброваскулярної патології (ГЦП). ПІВ, яка виникає під час гострого інсульту, пов'язана переважно з біологічними факторами, включаючи інсульт-індуковані імунні та запальні реакції. Зокрема, нами виявлені значні зв'язки між клінічними ознаками ПІВ та певними закономірностями рівнів C-реактивного білка (СРБ) та інтерлейкіну (IЛ) -1β у сироватці крові протягом перших 3 місяців після появи ГЦП (робота у друку). Враховуючи те, що для ПІВ не існує чітко визначеної етіології, не існує раціонально обґрунтованих втручань. Якщо ж дисрегуляція імунної відповіді є важливим фактором, що сприяє ПІВ, втручання, які зменшують запалення, є відповідними стратегіями лікування. Було б доцільно розглянути АСК, хоча і з більш високою дозою, ніж це зазвичай використовується для профілактики вторинного інсульту, як лікування ПІВ. Таким чином, доцільно вивчати вплив АСК у протизапальній дозі (300 мг на добу) на маркери системного запалення і на клінічний перебіг ПІВ протягом перших 3 місяців після появи ГЦП. Метою дослідження стало вивчення впливу ацетилсаліцилової кислоти (АСК)в протизапальній дозі (300 мг на добу) на клінічний перебіг ПІВ та маркери системного запалення протягом перших 3 місяців після появи гострої цереброваскулярної продії (ГЦП). Матеріал і методи. У дослідження включено 39 хворих на ішемічні інсульти та транзиторні ішемічні атаки (ТІА), які потребували прийому АСК. У всіх пацієнтів діагностували ПІВ протягом перших 3 днів після появи ГЦП. ПІВ діагностували за допомогою анкети – шкали оцінки втоми (FAS). Ми сформували дві групи пацієнтів. Першу (контрольну групу ПІВ) складали 24 пацієнти, які використовували АСК відповідно до «Єдиного клінічного протоколу медичної допомоги. Ішемічний інсульт (невідкладна, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)». Їм після виключення геморагічного інсульту нейровізуалізацією було розпочато прийом АСК в дозах 150-300 мг на день під час перебування в стаціонарі з наступним прийомом 150 мг на добу (профілактична доза) безперервно після виписки з лікарні. Друга група (група ПІВ AСК) складалася з 15 пацієнтів, які почали використовувати АСК, тільки після виключення геморагічного інсульту, в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців, з подальшим зменшенням дози до 75-150 мг на добу (профілактична доза). Діагностика присутності / відсутності ПІВ, вимірювання вираженості ПІВ та одночасного визначення системних маркерів запалення в сироватці крові проводилися в певні моменти часу після початку ГЦП: у перші 3 дні, через 1 місяць і через 3 місяці. Концентрації СРБ, ІЛ-1β та IЛ-6 у сироватці крові визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Висновки. 1. Застосування АСК вдозі 300 мг на добу протягом 3 місяців у пацієнтів, яким протягом перших днів після виникнення ГЦП діагностували ПІВ, пов'язане зі значним зниженням інтенсивності ПІВ згідно FAS,порівняно з використанням профілактичної дози АСК. 2. Використання АСК в дозі 300 мг на добу протягом 3 місяців після появи ГЦП пов'язане зі значною модифікацією запальної реакції після інсульту у вигляді змін рівня СРП та ІЛ-1β.