Anatomical features of the soft tissue structures of the proximal humeral diaphysis revealed by the magnetic resonance imaging

Abstract

Treatment of humeral diaphysis fractures requires in-depth knowledge of the variant anatomy of the muscular component and other soft tissue structures. The analysis of the findings of magnetic resonance imaging enables the study of the anatomical features without the use of cadaveric material. The aim of the study is to determine the anatomical features of the soft tissue structures of the proximal humeral diaphysis based on the findings of magnetic resonance imaging. 73 consecutive standard MRI scans of the humerus of patients aged 17 to 72 years have been analyzed. The average age of the patients was 48 years; the average age of women and men was 49 and 47 years, respectively. Methods of nonparametric statistics have been used in data processing. After studying and processing the MRI-resulting data, three groups of patients were identified depending on the age and gender. Individual anthropometric parameters of deltoid muscle, greater pectoral muscle, teres major muscle and the broadest muscle of the back have been determined, namely, the width, thickness, and distance from the apex of the greater tubercle to the upper boundary of the insertion site on the humeral diaphysis. Age and gender differences in anthropometric data have been differentiated. The examination of the greater pectoral muscle revealed a clear laminarity of the muscle portions and the retrograde nature of the points of its attachment to the humeral diaphysis relative to their sites of origin. Teres major muscle, in all subjects, had a single-vector fiber structure. The site of insertion of the teres major muscle, in all subjects, was below the site of attachment of the broadest muscle of the back to the humerus. Elderly women, as compared to men of this age group and young and middle-aged women, have a dramatic decrease in anthropometric biofunctional parameters of the deltoid muscle, greater pectoral muscle, teres major muscle and the broadest muscle of the back. This phenomenon indicates the clear age and gender distribution of bone fragment displacement in humeral diaphysis fractures

Анатомічні особливості м’якотканинних структур проксимального відділу діафізарної ділянки плеча за даними магнітно-резонансної томографії. Лікування переломів діафізу плечової кістки глибоких знань варіантної анатомії м’язового компоненту та інших м’якотканинних структур. Дослідження за допомогою аналізу результатів магнітно-резонансних томографій дозволяє дослідити анатомічні особливості без використання кадавер-матеріалу. Метою дослідження є визначення анатомічних особливостей м’якотканинних структур проксимального відділу діафізарної ділянки плеча на основі результатів магнітно-резонансної томографії. Об’єкт і методи дослідження. Було проаналізовано 73 послідовних стандартних МРТ‑скани ділянки плеча пацієнтів віком від 17 до 72 років. Середній вік пацієнтів складав 48 років, середній вік жінок – 49 років, чоловіків – 47 років. При обробці даних використовувалися методи непараметричної статистики. Результати. Після вивчення та обробки даних виділено три групи пацієнтів в залежності від віку та статі. Було визначено індивідуальні антропометричні параметри дельтоподібного, великого грудного, великого круглого м’язів та найширшого м’язу спини, а саме – ширину, товщину та відстань від верхівки великого горбика до верхньої межі місця інсерції на діафізі плечової кістки. Диференційовано вікову та гендерну розбіжність антропометричних даних. Під час дослідження великого грудного м’язу виявлено чітку ламінарність м’язових порцій та ретроградність точок їх прикріплення до діафізу плечової кістки відносно місць їхнього початку. Великий круглий м’яз у всіх досліджуваних випадках мав одновекторну волоконну структуру. Місце інсерції великого круглого м’язу у всіх випадках було нижче місця прикріплення найширшого м’язу спини до ділянки плечової кістки. Висновки. У жінок похилого віку, у порівнянні з чоловіками даної вікової категорії та жінками молодого, та середнього віку, спостерігається різке зменшення антропометричних біофункціональних показників дельтоподібного, великого грудного, великого круглого м’язів та найширшого м’язу спини. Це пояснює чіткий віковий та гендерний розподіл зміщення кісткових відламків при переломах діафізу плечової кістки.