Кардіоваскулярні ускладнення у пацієнтів, що перебувають на нирково-замісній терапії

Abstract

Вступ. Прогресуюче зниження швидкості клубочкової фільтрації є незалежним фактором ризику виникнення кардіоваскулярних ускладнень, а також маркером несприятливого про- гнозу серцево- судинних захворювань. Кардіваскулярні ускладнення, що виникають на тлі термінальної стадії ниркової недостатності є основною причиною смертності пацієнтів, які перебувають на нирково- замісній терапії. Мета. Визначити особливості та поширеність кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів, що перебувають на нирково- замісній терапії. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження 114 медичних карт нефроло- гічних пацієнтів, що лікувалися в центрі нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клі- нічна лікарня імені М. В. Скліфосовського ПОР». Пацієнти були розподілені на три групи: дві дослідні та одна контрольна група. Перша дослідна група налічувала 44 (38,6 %) пацієнти, що перебували на НЗТ, методом програмного гемодіалізу. Друга дослідна група налічувала 21 (18,4 %) хворих, що також перебували НЗТ, але методом перитонеального діалізу. Контроль- на група склала 49 (43,0 %) пацієнтів з ХХН І-ІІ стадій. Проводили аналіз лабораторних даних традиційних факторів ризику кардіоваскулярних ускладнень (ліпідограма), а також нетради- ційних (рівень кальцію та фосфору). Досліджувалася поширеність кардіоваскулярних усклад- нень у пацієнтів на нирково- замісній терапії. Результати. Виявлена статистично достовірна різниця між показниками ІА у групах ГД1 з КГ1 (р=0,001) та ГД2 з КГ2 (р=0,031), ПД1 та КГ1 (р=0,005) та ПД2 з КГ2 (р=0,027). При аналізі кореляційних зв’язків між показниками мінерального обміну у дослідних та контрольних гру- пах виявлено, що в дослідних групах простежуються слабкі та середні зворотні кореляційні зв’язки (ГД1:-0,4703, ГД2:-0,3219, ПД1:-0,2146, ПД2:-0,2784 відповідно), тоді як в контрольних групах виявлений прямий слабкий кореляційний зв’язок (КГ1 0,1975, КГ2 0,2031 відповідно). СН виявлена у 75,0 % пацієнтів у групі ГД1, у 66,6 % – ГД2, та 100,0 % пацієнтів ПД1 та ПД2. Кальціфікація клапанів спостерігалася у 35,0 %, 29,1 % 33,3, 20,0 % відповідно. Висновки. Вивчення особливостей кардіоваскулярних ускладнень, контроль факторів ризи- ку, які в будь-якому випадку зустрічаються у пацієнтів на діалізній терапії – один із основних напрямків контролю основного захворювання, зменшення ризику виникнення небезпечних кардіологічних ускладнень, подовження тривалості життя та її якості.

Introduction. A progressive decrease in the rate of glomerular filtration is an independent risk factor for cardiovascular complications, as well as a marker of an unfavorable prognosis of cardiovascular diseases. Cardiovascular complications arising against the background of end-stage renal failure are the main cause of mortality in patients undergoing renal replacement therapy. The aim of the study was to determine the features and prevalence of cardiovascular complications in patients undergoing renal replacement therapy. Materials and methods. A retrospective study was conducted of 114 medical records of nephrology patients who were treated in the center of nephrology and dialysis of Poltava Regional Clinical Hospital n. a. M. V. Sklifosovsky. Patients were divided into three groups: two experimental and one control group. The first experimental group consisted of 44 (38.6 %) patients who were on RRT by the method of programmed hemodialysis. The second experimental group consisted of 21 (18.4 %) patients who were also undergoing RRT, but by the method of peritoneal dialysis. The control group consisted of 49 (43.0 %) patients with CKD stages I-II. Analysis of laboratory data of traditional risk factors for cardiovascular complications (lipidogram), as well as non-traditional ones (level of calcium and phosphorus) was carried out. The frequency of cardiovascular complications in patients on renal replacement therapy was studied. Results. A statistically significant difference was found between the indicators of the atherogenicity index in the groups GD1 with CG1 (р=0.001) and GD2 with CG2 (р=0.031), PD1 and CG1 (р=0.005) and PD2 with CG2 (р=0.027). When analyzing the correlations between indicators of mineral metabolism in the experimental and control groups, it was found that weak and medium inverse correlations were observed in the experimental groups (GD1: –0.4703, GD2: –0.3219, PD1: –0,2146, PD2: –0.2784, respectively), while in the control groups a direct weak correlation was found (CG1 0.1975, CG2 0.2031, respectively). Chronic heart failure was detected in 75.0 % of patients in the GD1 group, in 66.6 % – in GD2, and in 100.0 % of PD1 and PD2 patients. Valve calcification was observed in 35.0 %, 29.1 %, 33.3 %, and 20.0 %, respectively. Conclusions. Studying the features of cardiovascular complications, control of risk factors, which in any case occur in patients on dialysis therapy, is one of the main directions of controlling the underlying disease, reducing the risk of dangerous cardiovascular complications, prolonging life expectancy and its quality.