Peculiarities of clinico-psychopathological manifestations and sleep quality in patients with anxiety disorders depending on the level of stress load

Abstract

Modern scientific studies indicate a close connection between psychological distress, anxiety and impaired sleep quality. The assessment of psychopathological symptoms and components of sleep disorders in 81 patients with anxiety disorders of neurotic origin was carried out using clinical-psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods. The psychodiagnostic method included the use of the Psychological stress measure (PSM-25), the Symptom Check List-90-Revised (SCL-90-R) and the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI). All respondents, depending on the level of psychological stress, were divided into 3 groups, representative by age and gender: 1st group (n=25) – patients with a low level of stress, 2nd group (n=29) – with an average level, 3rd group (n=27) – with a high level of stress. In patients of group 1, indicators on all scales of the SCL-90-R questionnaire were significantly lower than in group 2 (p<0,05) and group 3 (p<0,01). Significant differences were found between group 1 and groups 2 and 3 on the PSQI total score and on the scales of subjective sleep quality, sleep latency, sleep duration, and sleep efficiency. Significantly higher indicators were found in group 3 compared to group 1 on the daily dysfunction scale. The severity of obsessive-compulsive symptoms, additional symptoms, hostility, interpersonal sensitivity, and phobic anxiety had a positive correlation with deterioration in sleep duration, subjective sleep quality, sleep efficiency, sleep latency, and daytime dysfunction according to the PSQI (p<0,01). Disturbances during sleep were positively correlated (p<0,01) with the somatization index. The obtained data should be taken into account when conducting personalized pharmacotherapy and psychocorrection of this cohort of patients.

В сучасних наукових дослідженнях вказується на тісний зв’язок між психологічним дистресом, тривогою та порушенням якості сну. Метою дослідження була оцінка психопатологічної симптоматики та складових порушень сну у пацієнтів з тривожними розладами з різним ступенем стресового навантаження для оптимізації лікувально-профілактичних заходів. Проведено обстеження 81 пацієнта з тривожними розладами невротичного ґенезу та порушеннями сну з використанням клініко-психопатологічного, психодіагностичного та статистичного методів. Вивчення феноменологічної структури переживань стресу проводилось з використанням Psychological stress measure (PSM25,1990), для оцінки вираженості і структури психопатологічної симптоматики був застосований опитувальник Simptom Check List-90-Revised (SCL-90-R, 1994), вивчення порушень якості сну проводилося за опитувальником Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI,1989). Всі респонденти в залежності від рівня психологічного стресу за шкалою PSM-25 були розподілені на 3 групи, репрезентативні за віком та статтю. До 1 групи увійшли 25 осіб з низьким рівнем стресу, до 2 групи – 29 осіб із середнім рівнем, до 3 групи – 27 осіб з високим рівнем стресу. Виявлено значущі відмінності у вираженості клініко-психопатологічних проявів в залежності від рівня психологічного стресу. При зростанні рівня стресового навантаження збільшувалася тяжкість психопатологічної симптоматики за всіма шкалами опитувальника SCL-90-R. У пацієнтів з високим рівнем стресового навантаження відмічалися значуще вищі показники, ніж у осіб з низьким та середнім рівнем за сумарним балом PSQI та шкалами суб’єктивної якості сну, латентності сну, тривалості та ефективності сну (р<0,05). За даними кореляційного аналізу (коефіцієнт r-Спірмена), при вираженості таких психопатологічних симптомів як обсесивнокомпульсивні симптоми, додаткові симптоми, ворожість, інтерперсональна чутливість та фобічна тривога відмічалося значне погіршення тривалості сну, суб’єктивної якості сну, ефективності сну, латентності сну і денної дисфункції за PSQI (р<0,01). Порушення під час сну позитивно корелювали (р<0,01) з показником соматизації. Отримані дані є важливо враховувати при проведенні комплексної терапії даної когорти пацієнтів.