Електроміографія як метод оцінки ефективності ортопедичного лікування патологічного стирання твердих тканин та зубів

Abstract

Поєднання патологічного стирання зубів із дефектами зубних рядів спричиняє вагомі зміни в зубо-щелепному комплексі, що призводить до значних морфофункціональних порушень і створює труднощі ортопедичної реабілітації таких пацієнтів.Проведено лікування 34 осіб віком від 35 до 60 років із генералізованою формою патологічного стирання I-II ступенів у поєднанні з дефектами зубних рядів I, II і III класів за Кеннеді. Обстеження складалося зі з’ясування анамнезу, загальноклінічного обстеження, визначення міжальвеолярної ви-соти, вивчення діагностичних моделей, рентгенологічного обстеження, ЕМГ жувальних м’язів.Результати. Дані ЕМГ дослідних груп до лікування показали різні ступені ритму жувальних рухів, чітке чергування фаз активності та спокою, нерівномірне включення рухових одиниць у процес скоро-чення порівняно зі здоровими пацієнтами; визначався звичний бік жування, унаслідок чого тривалішим ставав час жування, знижувалися його ритм і жувальна ефективність.Через 30 днів після відповідного лікування електроміографічне дослідження показало морфологічні та функціональні зміни в щелепно-лицевому апараті пацієнтів дослідних груп, що відобразилися на кі-лькісних показниках ЕМГ жувальних м’язів. У I групі показники ЕМГ значно наблизилися до таких у групі контролю, а в II групі визначалася тенденція наближення до норми.Відповідне ортопедичне лікування патологічного стирання, ускладненого наявними дефектами зу-бних рядів, різноманітними конструкціями сприяло появі нових міотатичних рефлексів, створенню но-вого стереотипу жування.Позитивна зміна показників ЕМГ, особливо коефіцієнта «К», і наближення їх до показників групи контролю вказує на відповідний вибір методу протезування, що сприятиме процесу адаптації до орто-педичної конструкції та покращить психосоматичний стан пацієнтів загалом.Висновки. Визначення різниці біопотенціалів жувальних м’язів дозволяє оцінити ступінь і характер наявних порушень у пацієнтів із патологічним стиранням.Позитивна динаміка показників електроміографії при лікуванні пацієнтів із генералізованою фор-мою патологічного стирання, ускладненою дефектами зубних рядів, указує на якість проведеного ліку-вання, доцільність вибору ортопедичної конструкції та плинність процесу адаптації до неї.Перспектива досліджень полягає в подальшому спостереженні за віддаленими результатами лі-кування з можливістю визначення термінів повної адаптації до ортопедичної конструкції.

The combination of pathological wear of the teeth with defects of the dental rows causes significant changes in the maxillofacial complex, which leads to substantial morphofunctional disorders and creates difficulties in the orthopedic rehabilitation of such patients. The combination of pathological tooth wear and defects of the dental rows causes significant changes in the maxillofacial complex, which leads to substantial morphofunctional disorders and creates difficulties in the orthopedic rehabilitation of such patients. Thirty four persons aged from 35 to 60 years with a generalized form of pathological wear of grades I-II, in combination with defects of dentition of classes I, II and III according to Kennedy, were treated. The examination has included the data of the anamnesis, general clinical examination, measuring interalveolar height, study of diagnostic models, X-ray examination, and EMG of the masticatory muscles. The results. The EMG data of the research groups before treatment showed a different degree of the rhythm of chewing movements, a clear alternation of the phases of activity and rest, uneven inclusion of motor units in the contraction process compared to healthy patients, the habitual side of chewing was determined, as a result of which an extension of chewing time, a decrease in its rhythm and chewing efficiency. Thirty days after the appropriate treatment, the electromyographic study showed morphological and functional changes in the maxillofacial apparatus of the patients of the experimental groups, which were reflected in the quantitative indicators of the EMG of the masticatory muscles. In the I group, the EMG parameters significantly approached those in the control group, and in the II group, a tendency to approach the norm was determined. Appropriate orthopedic treatment of pathological attrition, complicated by existing dentition defects, various structures contributed to the emergence of new myotatic reflexes, the creation of a new chewing stereotype. A positive change in EMG indicators, especially the "K" coefficient, and their approach to the indicators of the control group indicates the appropriate choice of the prosthetic method, which will contribute to the process of adaptation to the orthopedic structure and improve the psycho-somatic condition of patients in general. Conclusions. Analyzing the variance in biopotentials of the masticatory muscles enables the evaluation of both the extent and the characteristics of existing disorders in patients with pathological attrition. The positive dynamics of electromyography indicators in the treatment of patients with a generalized form of pathological wear, complicated by defects of the dental rows, indicates the quality of the treatment, the feasibility of choosing an orthopedic structure, and the smoothness of the process of adaptation to it. The future research involves continued monitoring of long-term treatment outcomes, including the potential for determining the duration required for complete adaptation to the orthopedic prosthesis.