Технологія багаторівневої прогностичної оцінки психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами, як основа персоніфікації лікувально-реабілітаційних підходів в їх комплексному лікуванні

Abstract

Актуальність. Сумною ознакою сьогодення є тенденція перетворення депресивних розладів на маркер сучасного суспільства, розповсюдження якого неухильно зростає. Депресія утруднює задоволення базових потреб людини і негативно впливає на її повсякденну життєву активність, призводячи до значного зниження якості життя та формування психосоціальної дезадаптації (ПД), розвиток і прогресування якої відбувається під впливом дії соціальних чинників макро-, мезо- і мікросоціального рівнів. Зрозуміло, ці вплив цих чинників не є однаковим, й питання ідентифікації особливостей взаємовпливу дезадаптації в структурі депресії, і ПД макро-, мезо- та мікросоціального рівнів на теперішній час не знайшло свого остаточного вирішення, що унеможливлює розробку персоніфікованих підходів до лікування та реабілітації цих хворих. Мета. Метою була розробка технології багаторівневої прогностичної оцінки психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами, спрямовану на раннє виявлення контингенту з потенційно високими рівнями дезадаптації, як основу персоніфікації лікувально-реабілітаційних підходів в їх комплексному лікуванні. Матеріали та методи. Для досягнення мети було обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною, 83 жінки з ендогенною і 75 пацієнток з органічною депресією. 48 жінок не мали ознак ПД, у інших 204 встановлені прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. Результати та висновки. В результаті дослідження було запропонована нова технологія у вигляді шкали для оціночного визначення ймовірного ступеню макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації на підставі аналізу показників вираженості розладів депресивного, тривожного і обсесивно-фобічного спектру – проста у використанні і придатна для застосування в практиці охорони здоров'я для проведення скринінгових досліджень з метою раннього виявлення контингенту з потенційно високими рівнями дезадаптації, що дозволить здійснювати відповідну персоніфікацію психокорекційних і реабілітаційних втручань в їх комплексному лікуванні.

Topicality. A sad sign of today is the tendency to turn depressive disorders into a marker of modern society, the prevalence of which is steadily increasing. Depression makes it difficult to satisfy a person's basic needs and negatively affects his daily life activity, leading to a significant decrease in the quality of life and the formation of psychosocial maladjustment (PM), the development and progression of which occurs under the influence of social factors at the macro-, meso- and microsocial levels. Of course, the influence of these factors is not the same, and the issue of identifying the features of the mutual influence of maladjustment in the structure of depression and PM at the macro-, meso-, and microsocial levels has not yet been definitively resolved, which makes it impossible to develop personalized approaches to the treatment and rehabilitation of these patients . Goal. The goal was to develop a technology for multilevel prognostic assessment of psychosocial maladjustment in women with depressive disorders, aimed at early detection of the contingent with potentially high levels of maladjustment, as a basis for personalizing medical and rehabilitation approaches in their complex treatment. Materials and methods. To achieve the goal, 252 women with depressive disorders were examined: 94 with psychogenic, 83 with endogenous, and 75 patients with organic depression. 48 women had no signs of PD, the other 204 had macro-, meso- and microsocial maladjustment of varying severity. The research was conducted using clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. Results and conclusions. As a result of the study, a new technology was proposed in the form of a scale for the assessment of the probable degree of macro-, meso- and microsocial maladjustment based on the analysis of indicators of the severity of disorders of the depressive, anxiety and obsessive-phobic spectrum - easy to use and suitable for use in health care practice. I for conducting screening studies with the aim of early identification of the contingent with potentially high levels of maladjustment, which will allow the appropriate personalization of psychocorrective and rehabilitation interventions in their complex treatment.