Зміни біохімічних показників ротової рідини у пацієнтів, які знаходяться на ортодонтичному лікуванні брекет-системою

Abstract

Вступ. Низка дослідників відмічає зв’язок між захворюваннями тканин пародонту та лікуванням з використанням незнімної ортодонтичної техніки, тому стан пародонту та його реакція на ортодонтичне лікування вимагають особливої уваги. Мета дослідження: визначити зміни біохімічних показників ротової рідини у пацієнтів 18-24 років протягом активного ортодонтичного лікування брекет-системою. Об’єкти та методи дослідження. Для вирішення поставленої мети було проведено клінічне та біохімічне обстеження 30 осіб. Із них 15 пацієнтів у віці 18-24 років зі скупченим положення зубів у фронтальній ділянці верхньої та нижньої зубної дуги, яким показано ортодонтичне лікування брекет-системою (основна група). 15 осіб, які мали фізіологічний прикус та інтактний пародонт, склали групу контролю. Результати дослідження. Біохімічні дослідження ротової рідини пацієнтів виявили наявність запального процесу в пародонті пацієнтів зі скупченістю зубів. Так, активність еластази в осіб із скупченістю зубів була збільшена до 0,43 ± 0,04 мк-кат/л (в 1,6 разів, р < 0,05), достовірно високий вміст малоновий діальдегід (в 1,8 разів) та низька активність каталази (на 33,3 %) та антиоксидантно-прооксидантний індекс в 2,8 разів, значно збільшена активність уреази, в 2,7 разів. У пацієнтів, які знаходяться на лікуванні брекет-системою, через 2 тижні після фіксації брекет-техніки відмічається значний зріст рівня маркерів запалення. Через 2 місяці ці показники знижуються, але залишаються незадовільними у порівняння з контрольною групою та даними біохімічних досліджень ротової рідини пацієнтів до фіксації брекет-системи. Таким чином, у пацієнтів, які знаходяться на лікуванні брекет-системою, виникає розвиток або обтяження запального процесу в тканинах пародонту, знижує антиоксидантний захист, неспецифічну резистентність й викликає значний дисбіотичний зсув в порожнині рота, особливо у перші місяці після фіксації; Вступление. Ряд исследователей отмечает связь между заболеваниями тканей пародонта и лечением с использованием несъемной ортодонтической техники, поэтому состояние пародонта и его реакция на ортодонтическое лечение требуют особого внимания. Цель исследования: определить изменения биохимических показателей ротовой жидкости у пациентов 18-24 лет в течение активного ортодонтического лечения брекет-системой. Объекты и методы исследования. Для достижения поставленной цели было проведено клиническое и биохимическое обследование 30 человек. Из них 15 пациентов в возрасте 18-24 лет со скупченным положения зубов во фронтальном участке верхней и нижней зубной дуги, которым показано ортодонтическое лечение брекет-системой (основная группа). 15 человек, которые имели физиологический прикус и интактный пародонт, составили группу контроля. Результаты исследования. Биохимическое исследование ротовой жидкости пациентов подтвердило наличии воспалительного процесса в тканях пародонта у пациентов со скученностью зубов. Так, активность эластазы была увеличена до 0,43 ± 0,04 мк-кат/л (в 1,6 раз, р < 0,05), достоверно высокое содержание малоновой диальдегида (в 1,8 раз), низкая активность каталазы (на 33,3 %) и антиоксидантно-прооксидантный индекса в 2,8 раза, значительно увеличена активность уреазы, в 2,7 раз. У пациентов, находящихся на лечении брекет-системой, через 2 недели после фиксации брекет-техники отмечается значительный рост уровня маркеров воспаления. Через 2 месяца эти показатели снижаются, но остаются неудовлетворительными в сравнении с контрольной группой и данными биохимических исследований ротовой жидкости пациентов до фиксации брекет-системы. Таким образом, у пациентов, находящихся на лечении брекет-системой, возникает развитие либо отягощение воспалительного процесса в тканях пародонта, снижается антиоксидантная защита, неспецифическая резистентность и вызывает значительный дисбіотичний смещение в полости рта, осбенно в первые месяцы после фиксации; Actuality. Several researchers noted the relationship between periodontal diseases and treatment using fixed orthodontic appliances, so the condition of the periodontium and its response to orthodontic treatment require special attention. The aim of the study was to determine the changes of biochemical indices of oral fluid in patients 18-24 years during the active orthodontic treatment using braces. Objects and methods of research. To reach the aim was conducted clinical and вiochemical examination of 30 people. Of these, 15 patients aged 18-24 years with crowded position of the frontal teeth, which undergoing orthodontic treatment with braces system (the main group). 15 people who had a physiological occlusion and intact periodontium constituted the control group. Results of research. Biochemical studies of oral liquid of patients confirmed the data of clinical examination of scientists about presence of inflammatory process in the periodontal due to crowding. So, the activity of elastase in patients with crowding has been increased to 0.43 ± 0.04, mk-kat/l (in 1,6 times, p < 0.05), significantly high content of malonic dialdehyde (in 1,8 times), low activity of catalase (33.3 %) and antioxidant-prooxidant index in 2.8 times, significantly increased urease activity, in 2.7 times. Patients that undergoing treatment with braces in 2 weeks after fixing the braces has been a significant increase in the level of inflammation markers. After 2 months, these figures are reduced, but remain poor in comparison with the control group and the data of biochemical studies of oral liquid of patients before fixing braces. Thus, patients undergoing treatment with braces system are at risk development or worsening of the inflammatory process in periodontal tissues, redusing antioxidant activity, nonspecific resistance and causing substantial dysbiosis in the oral cavity.