Порівняльна характеристика ефективності оперативного лікування хворих із переломами шийки стегнової кістки з використанням інтрамедулярних блокованих стрижней та тотального ендопротезування кульшового суглоба

Abstract

З метою визначення оптимальної тактики оперативного втручання у хворих із переломами шийки стегнової кістки виконано комплексне клінічне дослідження. Матеріалом дослідження став аналіз історій хвороб, рентгенограм та клінічне обстеження 100 хворих із переломами шийки стегнової кістки які проходили оперативне лікування на базі травматологічного відділення Полтавської обласної лікарні в період з 2006-2015 рр. Визначали наступні клініко-рентгенологічні та анамнестичні показники: стать, вік, тривалість оперативного втручання, інтраопераційну крововтрату, тип перелому за класифікацією Gardner та стадію деформуючого артрозу кульшового суглоба за класифікацією J.H. Kellgren та J.S. Lawrence. Всі хворі були розбиті на 2 групи залежно від використаного методу оперативного втручання. Першу (контрольну) групу склали 50 хворих із переломами шийки стегнової кістки, яким проводили тотальне ендопротезування кульшового суглоба. Другу (дослідну) групу склали 50 хворих з переломами шийки стегнової кістки, яким проводили переважно малоінвазивний остеосинтез з використанням блокованого інтрамедулярного остеосинтезу. Визначено статистично достовірне (р<0,01) зменшення крововтрати та тривалості оперативного втручання у хворих, яким виконували остеометалосинтез блокованими інтрамедулярними стрижнями, що особливо важливо у осіб похилого та старечого віку. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба у хворих з переломами шийки стегнової кістки повинно виконуватись за чіткими показами, до яких відноситься супутня 4 стадія коксартрозу та при нестабільних переломах (Gardner III-IV) у травмованих осіб. Інтрамедулярний блокований остеосинтез може бути рекомендований як один з основних методів оперативного лікування хворих із переломами шийки стегнової кістки; С целью определения оптимальной тактики оперативного вмешательства у больных с переломами шейки бедренной кости выполнено комплексное клиническое исследование. Материалом исследования стал анализ историй болезни, рентгенограмм и клиническое обследование 100 больных с переломами шейки бедренной кости которые проходили оперативное лечение на базе травматологического отделения Полтавской областной больницы в период с 2006-2015 гг. Определяли следующие клинико-рентгенологические и анамнестические показатели: пол, возраст, длительность оперативного вмешательства, интраоперационную кровопотерю, тип перелома по классификации Gardner и стадия деформирующего артроза тазобедренного сустава по классификации J.H.Kellgren и J.S.Lawrence. Все больные были разбиты на 2 группы в зависимости от использованного метода оперативного вмешательства. Первую (контрольную) группу составили 50 больных с переломами шейки бедренной кости, которым выполяняли тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава. Вторую (опытную) группу составили 50 больных с переломами шейки бедренной кости, которым проводили преимущественно малоинвазивный остеосинтез с использованием блокированного интрамедуллярного остеосинтеза. Определено статистически достоверное (р<0,01) уменьшение кровопотери и длительности оперативного вмешательства у больных, которым выполняли остеометаллосинтез блокированными интрамедуллярными стержнями, что особенно важно у лиц пожилого и старческого возраста. Тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава у больных с переломами шейки бедренной кости должно выполняться по определенным показаниям, к которым относится сопутствующая 4 стадия коксартроза и при нестабильных переломах (Gardner III-IV) у травмированных. Интрамедуллярный блокированный остеосинтез может быть рекомендован как один из основных методов оперативного лечения больных с переломами шейки бедренной кости; To determine the optimal tactics of surgical intervention in patients with fractures of the femoral neck performed a comprehensive clinical study. The material of the research was the analysis of medical records, radiographs, and clinical examination 100 patients with femoral neck fractures who underwent operative treatment on the basis of the traumatological Department of the Poltava regional hospital in the period from 2006-2015. We determined the following clinical and radiographic and anamnestic parameters: gender, age, duration of surgery, intraoperative blood loss, type of fracture according to the classification of Gardner and the stage of deforming arthrosis of the hip joint according to the classification of J.H.Kellgren and J.S.Lawrence. All patients were divided into two groups, depending on the operating procedure. The first (control) group consisted of 50 patients with femoral neck fractures who underwent total hip arthroplasty. The second (experimental) group consisted of 50 patients with femoral neck fractures, which was performed mainly minimally invasive osteosynthesis using a locked intramedullary osteosynthesis. Conducted comprehensive research identified a statistically significant (p<0.01) reduction of blood loss and duration of operative intervention in patients who underwent osteomyelitis locked intramedullary rods, which is especially important in elderly and senile age. Performing total hip arthroplasty in patients with femoral neck fractures should be performed for certain indications, which include an accompanying 4-stage coxarthrosis and in unstable fractures (Gardner III-IV) aid. Locked intramedullary fixation can be recommended as one of the main methods of surgical treatment of patients with fractures of the femoral neck.