Ішемічна хвороба серця як фактор ризику антрациклінової кардіотоксичності у хворих на гострі лейкемії

Abstract

Розвиток антрациклін-індукованих уражень серця в динаміці поліхіміотерапії (ПХТ) призводить до необхідності редукції доз цитостатиків із зниженням ефективності лікування, збільшує ризик ранньої та пізньої летальності хворих на гострі лейкемії (ГЛ). Частота та тяжкість антрациклінової кардіотоксичності (АК) чітко корелює з кумулятивною дозою (КД) антрациклінових антибіотиків (АА), наявністю супутніх захворювань, в т.ч. ішемічної хвороби серця (ІХС). Загальновизнаною токсичною КД АА вважають 550 мг/м2 за доксорубіцином. Мета – визначити зміни ЕКГ на фоні низьких КД АА до 100 мг/м2 у хворих на ГЛ з урахуванням супутньої ІХС. Матеріали і методи. Обстежено 25 хворих на ГЛ (вік 16-72 рр., чоловіки 16, жінки 9 осіб).За наявністю супутньої ІХС хворі були розподілені на 2 групи: І (n=15) – хворі на ГЛ без супутньої ІХС; ІІ (n=10) – хворі на ГЛ із супутньою ІХС. Хворі отримували ПХТ згідно протоколів. Оцінку стандартної ЕКГ проводили двічі: до початку ПХТ та при КД АА за доксорубіцином до 100 мг/м2 (в І групі 81,7± 10,6 мг/м2, в ІІ групі – 76,3±8,6 мг/м2, р>0,05) через 24 години після завершення ПХТ. До ПХТ ЕКГ-зміни діагностовано у 3 (20%) хворих І групи у вигляді синусової тахікардії та у 4 (40%) пацієнтів ІІ групи (синусова тахікардія і передсердна екстрасистолія у 3 (30%), зниження процесів реполяризації лівого шлуночка у 2 (20%) хворих. За умов досягнення КД АА ЕКГ-зміни виявлено у 6 (40%) пацієнтів І групи (на фоні синусової тахікардії мало місце подовження інтервалу Q-T у 2-х пацієнтів, депресія сегменту ST у 1-го, зниження вольтажу QRS у 3-х хворих) та у 8 (80%) пацієнтів ІІ групи (на фоні синусової тахікардії виявлено подовження інтервалу Q-T у 4-х, депресію сегмента ST у 3-х, зниження вольтажу QRS у 4-х). ЕКГ зміни не супроводжувались ішемічним больовим синдромом. Отже, наявність ІХС сприяє розвитку АК на фоні низьких КД АА до 100 мг/м2, що супроводжується порушенням ритму та ішемією міокарда.