Терапевтичний підхід до пацієнтів з фіброзом печінки в залежності від наявності дисплазії сполучної тканини

Abstract

У статті розглянуті питання особливостей терапії фіброзу печінки у пацієнтів із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів (СДГМС). Усі обстежені пацієнти отримували стандартну терапію неалкогольного стеатогепатозу згідно уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги хворим на неалкогольний стеатогепатит, препаратом дослідження став пентоксифіллін у стандартному дозуванні. Рівень жорсткості печінкової тканини вимірювався за допомогою зсувнохвильової еластометрії та додатково розраховувався за шкалою фіброзу у пацієнтів із неалкогольним стеатогепатитом (NAFLD). Після дослідження отриманих результатів нами були зроблені наступні висновки: рівень щільності печінкової тканини за даними еластографії зсувною хвилею у пацієнтів із СДГМС може не відповідати реальному ступеню фіброзу, а бути обумовленим запальним набряком тканини печінки. Для уточнення ступеню фіброзу печінки у таких пацієнтів доцільно використовувати розрахункові методи, такі як NAFLD. Все вищевикладаене обумовлює необхідність розширення стандартних схем терапії пацієнтів із СДГМС і включення у них додаткових лікарських засобів, зокрема пентоксифілліну; В статье рассмотрены вопросы особенностей терапии фиброза печени у пациентов с синдромом доброкачественной гипермобильности суставов (СДГМС). Все обследованные пациенты получали стандартную терапию неалкогольного стеатогепатита согласно унифицированного клинического протокола медицинской помощи, препаратом исследования стал пентоксифиллин в стандартной дозировке. Уровень жесткости печеночной ткани измерялся с помощью сдвиговолновой еластометрии и дополнительно рассчитывался по шкале фиброза у пациентов с неалкогольным стеатогепатитом (NAFLD). После исследования полученных результатов нами были сделаны следующие выводы: уровень плотности печеночной ткани по данным эластографии сдвиговой волной у пациентов с СДГМС может не соответствовать реальной степени фиброза, а быть обусловленным воспалительным отеком ткани печени. Для уточнения степени фиброза печени у таких пациентов целесообразно использовать расчетные методы, такие как NAFLD. Все вышеизложенное обосновывает необходимость расширения стандартных схем терапии для пациентов с СДГМС и включение в них дополнительных лекарственных средств, в частности пентоксифиллина; In the article features of therapy of liver fibrosis in patients with benign hypermobility syndrome of joints are considered. All examined patients received standard therapy of non-alcoholic steatohepatitis according to the unified clinical protocol of medical care, the preparation of the study became pentoxifylline in a standard dosage. The level of stiffness of the hepatic tissue was measured with shear-gel elastometry and further calculated by the fibrosis scale in patients with non-alcoholic steatohepatitis (NAFLD). After examining the results obtained, we made the following conclusions: the level of hepatic tissue density from shear wave elastography data in patients with SDGMS may not correspond to the real degree of fibrosis, but be caused by inflammatory edema of liver tissue. To clarify the degree of liver fibrosis in such patients, it is advisable to use computational methods, such as NAFLD. All of the above justifies the need to expand standard therapy regimens for patients with benign hypermobility syndrome of joints and the inclusion of additional drugs, in particular pentoxifylline.