Особливості використання різних видів пломбувальних матеріалів при лікуванні зубів з карієсом та підвищеною cтертістю

Abstract

За результатами сучасних клініко-епідеміологічних досліджень як вітчизняних, так і закордонних нау- ковців, підвищена стертість зубів є патологією, поширеність якої складає від 8 до 30% у пацієнтів рі- зних вікових груп, наближаючись до показників розповсюдженості карієсу. При цьому як карієс, так і підвищена стертість характеризуються активним перебігом і підвищенням інтенсивності ураження, що за відсутності своєчасного адекватного лікування призводить до суттєвих розладів у зубощелепному апараті, які проявляються не тільки естетичними, а й функціональними порушеннями. Досконалому вивченню підлягали зуби, які було видалено за показаннями. Вік пацієнтів, зуби яких підлягали дослідженню, складав від 25 до 55 років. Дослідженню підлягали 40 зубів: із наявним каріозним процесом (20 зубів), із підвищеною стертістю (20 зубів). В якості пломбувальних матеріалів для груп порівняння нас зацікавили склоіономерний цемент подвійного типу тверднення з кольоровою шкалою VITREMER (3М ESPE), який представлений двокомпонентним складом утвореним порошком та рідиною та композиційний ренгеноконтрастний матеріал фотополімерного твердіння який виділяє фтор на основі мікроскла CHARISMA (Heraeus Kulzer) у використанні з адгезивними системами 5 та 7 поколінь які мають різний механізм проникнення в емаль та дентин Досліджуючи склад емалі в зубах з наявністю каріозного процесу та в зубах з підвищеною стертістю на межі із пломбувальним матеріалом VITREMER (3М ESPE) можна відмітити достовірну різницю в мікроелементах зі сторони кальцію, фосфору, кремнію, алюмінію та кисню, що на нашу думку, можна пов’язати із морфологічними особливостями будови емалі при цих процесах і, як наслідок різними ступенем проникності для мікроелементів, які входять до складу пломбувального матеріалу; По результатам современных клинико-эпидемиологических исследований как отечественных, так и зарубежных ученых, повышенная стираемость зубов является патологией, распространенность которой складывает от 8 к 30% у пациентов различных возрастных групп, приближаясь к показателям распространенности кариеса. При этом как кариес, так и повышенная стираемость характеризуются активным течением и высокой интенсивностью поражения, что при отсутствии своевременного адекватного лечения приводит к существенным изменениям в зубочелюстном аппарате, которые проявляются не только эстетическими, но и функциональными нарушениями. Изучению подлежали зубы, которые были удалены по показаниям. Возраст пациентов, зубы которых подлежали исследованию, составлял от 25 до 55 лет. Исследованию подлежали 40 зубов: с имеющимся кариозным процессом (20 зубов), с повышенной стираемостью (20 зубов). В качестве пломбировочных материалов для групп сравнения нас заинтересовали стеклоиономерный цемент двойного типа затвердевания с цветной шкалой VITREMER (3М ESPE), который представлен двухкомпонентным составом, образованным порошком и жидкостью, и композиционный рентгеноконтрастный материал фотополимерного затвердевания, который выделяет фтор на основе микростекла CHARISMA (Heraeus Kulzer) в использовании с адгезивными системами 5 и 7 поколения, которые имеют разный механизм проникновения в эмаль и дентин. Исследуя состав эмали в зубах с наличием кариозного процесса и в зубах с повышенной стираемостью на границе с пломбировочным материалом VITREMER (3М ESPE), можно отметить достоверную разницу в микроэлементах со стороны кальция, фосфора, кремния, алюминия кислорода, что, по нашему мнению, можно связать с морфологическими особенностями строения эмали при этих процессах и, как следствие, различной степенью проницаемости для микроэлементов, которые входят в состав пломбировочного материала; According to the results of modern clinical and epidemiological studies of both national and international scientists, increased tooth wear is a pathology, which prevalence is between 8% and 30% in patients of different age gropus, approaching the rates of caries prevalence. In this case, both caries and increased tooth wear is characterized by rapid progression and high intensity of the lesion spreading. When there is no timely adequate treatment, this leads to significant disorders in the dental apparatus, which manifest not only by aesthetic imperfections, but functional disorders. The microstructure and chemical composition of hard dental tissues reflects complex processes associated with age and pathological conditions. Detecting patterns within these processes enable to clearly understand the mechanisms of their development and to design tactics for the prevention and treatment of diseases resulted from changes directly in enamel and dentin. The teeth removed by the indications were subject to thorough study. The age of patients whose teeth studied ganged from 25 to 55. The study was based on 40 teeth: with carious process (20 teeth), with increased tooth wear (20 teeth). A filling material we chose for the control groups, was glass-ionomer cement of double hardening with a colour scale VITREMER (3M ESPE), which is represented by a two-component composition of powder, liquid, and a composite X-ray-contrast material of photopolymer hardening that separates fluorine based on the microscale CHARISMA (Heraeus Kulzer) with adhesive systems of 5 and 7 generations possessing different mechanism of penetration into the enamel and dentin. Exploring the composition of the enamel in the teeth with the presence of carious cavities by sharpening the edge with the sealing material VITREMER (3M ESPE), we can note the significant difference in the trace elements of calcium, phosphorus, silicon, aluminum and oxygen, which in our opinion, can be linked to the morphological characteristics of the structure of enamel in these processes and, as the consequence of different degrees of permeability, for trace elements that are parts of the filling material.