Деякі аспекти лікування аномалійного прикусу у дорослих

Abstract

Серед усіх аномалій частота діагностування аномалійного прогенічного прикусу у поєднанні з іншими видами аномалій у період постійного прикусу за даними різних авторів коливається в межах 12-19% . На сьогодні існує велика кількість методів та методик хірургічного лікування таких пацієнтів, однак, незважаючи на це залишається велика кількість незадовільних естетичних та функціональних результатів лікування та рецидивів. На нашу думку, це пов’язано з неадекватним вибором методів (хірургічного чи ортодонтичного ) корекції прикусу, з відсутністю співпраці «лікар-пацієнт» з урахуванням типу особистості останнього та його здатності до критичної оцінки незручностей та обмежень, з якими пов’язаний тривалий процес лікування та реабілітації та ін. Слід зазначити, що в більшості пацієнтів має місце наявність захворювань тканин пародонту, що є обтяжливим моментом в лікуванні та реабілітації, хоча досить часто ігнорується, оскільки не є основною патологією. Тому, першочерговим завданням лікаря є встановлення підходу до пацієнта та мотивації його комплексного лікування. Таким чином, ми вважаємо, що для лікування та реабілітації даного контингенту хворих необхідна тісна співпраця декількох фахівців: ортодонтів, щелепно-лицевих хірургів, пародонтологів, оториноларінгологів та психотерапевтів, за умови чіткого дотримання пацієнтом усіх вимог щодо виконання лікарських призначень; Среди всех аномалий частота диагностирования аномалийного прогеничного прикуса в сочетании с другими видами аномалий в период постоянного прикуса по данным различных авторов колеблется в пределах 12-19%. На сегодня существует большое количество методов и методик хирургического лечения таких пациентов, однако, несмотря на это остается большое количество неудовлетворительных эстетических и функциональных результатов лечения и рецидивов. По нашему мнению, это связано с неадекватным выбором методов (хирургического или ортодонтического) коррекции прикуса, с отсутствием сотрудничества «врач-пациент» с учетом типа личности последнего и его способности к критической оценке неудобств и ограничений, с которыми связан длительный процесс лечения и реабилитации и др. Следует отметить, что у большинства пациентов имеет место наличие заболеваний тканей пародонта, является обременительным моментом в лечении и реабилитации, хотя довольно часто игнорируется, поскольку не является основной патологией. Поэтому, первоочередной задачей врача является установление подхода к пациенту и мотивации его комплексного лечения. Таким образом, мы считаем, что для лечения и реабилитации данного контингента больных необходимо тесное сотрудничество нескольких специалистов: ортодонтов, челюстно-лицевых хирургов, пародонтологов, оториноларингологив и психотерапевтов, при условии четкого соблюдения пациентом всех требований по выполнению врачебных назначений; Among all the anomalies, the frequency of diagnosis of anomalous progeny bite in combination with other types of anomalies in the period of constant bite, according to various authors varies within 12-19%. To date, there are many methods and techniques for surgical treatment of these patients, but despite this, there remain a large number of unsatisfactory aesthetic and functional outcomes of treatment and relapse. In our opinion, this is due to the inadequate selection of methods (surgical or orthodontic) for bite correction, with the lack of cooperation between the "patient physician" taking into account the personality type of the latter and its ability to critically evaluate the inconvenience and limitations associated with a long process treatment and rehabilitation, etc. It should be noted that in most patients the presence of periodontal tissue diseases is a painful moment in the treatment and rehabilitation, although it is often ignored because it is not a major pathology. Therefore, the primary task of the physician is to establish an approach to the patient and motivate his complex treatment. Therefore, we believe that for the treatment and rehabilitation of this contingent of patients, close cooperation between several specialists is required: orthodontists, maxillo-facial surgeons, periodontologists, otorhinolaryngologists and psychotherapists, subject to strict compliance by the patient with all requirements for the implementation of medical appointments.