Психосоціальна дезадаптація (сучасні концептуальні моделі)

Abstract

Дезадаптація − порушення пристосування людини до змін навколишнього середовища, що проявляється неадекватними характеру подразників реакціями. Психосоціальна дезадаптація – збій у механізмах психічного пристосування при гострому або хронічному емоційному стресі, внаслідок чого виникає часткова або повна нездатність пристосовуватись до умов соціального середовища і виконувати звичайну для власного статусу роль у суспільстві через обмеження функціональності психіки. Медико-соціальне значення діагностики, корекції і профілактики станів дезадаптації полягає у тому, що вплив виключно на клінічно окреслені прояви захворювання не дозволяє здійснювати повноцінну реабілітацію хворих та профілактувати рецидиви патологічної симптоматики. Лише застосування системного диференційованого підходу, що враховує специфіку розвитку психосоціальної дезадаптації у кожному конкретному випадку, відповідає вимогам, котрі висуваються до сучасних реабілітаційних заходів; Дезадаптация − нарушение приспособления человека к изменениям окружающей среды, что проявляется неадекватными характера раздражителей реакциями. Психосоциальная дезадаптация – сбой в механизмах психического приспособления при остром или хроническом эмоциональном стрессе, в результате чего возникает частичная или полная неспособность приспосабливаться к условиям социальной среды и выполнять обычную для собственного статуса роль в обществе из-за ограничения функциональности психики. Медико-социальное значение диагностики, коррекции и профилактики состояний дезадаптации заключается в том, что влияние исключительно на клинически очерченные проявления заболевания не позволяет осуществлять полноценную реабилитацию больных и профилактировать рецидивы патологической симптоматики. Только применение системного дифференцированного подхода, учитывающего специфику развития психосоциальной дезадаптации в каждом конкретном случае, отвечает требованиям, предъявляемым к современным реабилитационных мероприятий; Maladjustment − violation of the adaptation of man to environmental changes, manifested by inadequate reactions to stimuli. Psychosocial maladjustment is a failure in the mechanisms of mental adaptation in acute and chronic emotional stress, resulting in partial or complete inability to adapt to the social environment and to perform the usual for their own status role in the society because of the limitation of function of the psyche. Medical-social significance of the diagnosis, correction and prevention of disadaptation states is that the effect only clinically-defined symptoms of the disease does not allow full rehabilitation of patients and prevent recurrence of a pathological symptoms. Only the application of the system of a differentiated approach that takes into account the specifics of the development of psychosocial maladjustment in each case, meets the requirements of modern rehabilitation.