Кисень- та NO-залежні механізми ушкодження внутрішніх органів та їх корекція фізіологічно активними речовинами (проміжний)

Abstract

Досліджено кисень- та NO-залежні механізми ушкодження тонкої кишки за умов гострої тонкокишкової непрохідності (ГТКН), кісток нижньої щелепи за умов надмірного надходження в організм нітрату натрію, сперматогенезу та репродуктивної функції при дії на організм відпрацьованого моторного масла. Показано, що активність NO-синтаз істотно впливає на продукцію супероксидного аніон-радикала (.О ) у тканинах тонкої кишки щурів за умов ГТКН. Показано, що ефекти nNOS залежать від часу розвитку ГТКН: за умов короткотермінової ГТКН (протягом 6 годин) функціонування nNOS обмежує деполімерізацію фукоглікопротеїнів, а за умов тривалої ГТКН (протягом 18 годин) сприяє деполімерізації фуко- та сіалоглікопротеїнів сполучної тканини тонкої кишки. Селективне пригнічення iNOS обмежує порушення бар’єрної функції тонкої кишки та зменшує ризик транслокації мікроорганізмів і продуктів їхнього розпаду за межі кишки. Виявлено, що застосування перед відтворенням ГТКН L-аргініну та скевенджеру пероксинітриту L-селенометіоніну обмежує у тканинах тонкої кишки продукцію .О , активацію пероксидного окиснення ліпідів, зниження антиоксидантного потенціалу, падіння енергетичного потенціалу, покращує стан кишкового бар’єра. Введення L-аргініну у складі хірургічного шовного матеріалу прискорює процес загоєння паравульнарних тканин в зоні тонкокишкового анастомозу. Виявлено, пригнічення NO-синтаз за умов хронічної інтоксикації нітратом натрію вірогідно зменшує вміст фукози, незв’язаної з білками, N-ацетилнейрамінової кислоти на ранні строки репаративного процесу. Введення неселективного інгібітора NOS збільшує деполімеризацію глікозаміногліканів на ранніх етапах репаративного остеогенезу, введення селективного інгібітора іNOS – обмежує цей процес як на ранніх, так і на пізніх строках репаративної регенерації. Введення L-аргініну обмежує процес деполімеризацію глікозаміногліканів (зменшує рівень гексуронових кислот) у кістковій тканині нижньої щелепи та істотно не впливає на катаболізм фуко- та сіалоглікопротеїнів.Утворення пероксинітриту впливає на перебіг репаративної регенерації кісткової тканини нижньої щелепи. Використання сквенджеру пероксинітриту (L-селенометіоніну) вірогідно обмежує дезорганізацію сполучної тканини кісток нижньої щелепи на ранніх строках репаративного остеогенезу. У пізній термін після моделювання перелому пероксинітрит-залежна дезорганізація сполучної тканини пов’язана, головним чином, з деполімеризацією глікозаміногліканів. У динаміці тривалого впливу ВММ у дозі 500 мг/кг на організм білих щурів відмічається прогресуюче збільшення продукції .О НАДН-залежними мітохондріальними електронно-транспортними ланцюгами клітин сім'яників та сперматозоїдів, а також НАДФН-залежними ланцюгами сперматозоїдів – цитохром Р450 і НАДФН-цитохром В245(558). Продукція .О НАДФН-оксидазою лейкоцитів у тканинах сім'яників білих щурів за умов введення відпрацьованого моторного масла виявляє певну фазність: на 14-30 добу – істотно збільшується, на 90 добу – зменшується. Виявлено, що тривале введення відпрацьованого моторного масла викликає фазні зміни вмісту та співвідношенния аденіннуклеотидів у тканинах сім’яників білих щурів. Встановлено, що при тривалому введенні щурам-самцям ВММ у сім’яниках розвиваються прогресуючі порушення сперматогенезу, дискомплексація, дезорієнтація, а з часом і десквамація сперматогенного епітелію.